Йоганнес Блок

Йоганнес Блок
нім. Johannes Block
Народився	17 листопада 1894(1894-11-17) Закшево, Ґміна Закшево, Злотовський повіт, Великопольське воєводство, Республіка Польща
Помер	26 січня 1945(1945-01-26) (50 років) Кельці, Республіка Польща
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1914
Військове звання	генерал від інфантерії
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія) Галліполійська зірка Орден Османие 4 ступеня За поранення (нагрудний знак) Орден крові Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медіафайли у Вікісховищі

Йоганнес Блок (нім. Johannes Block; 17 листопада 1894 — 26 січня 1945) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

13 серпня 1914 року вступив добровольцем у 75-й польовий артилерійський полк. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, командир роти піхотного полку. 31 травня 1924 року вийшов у відставку. 1 липня 1934 року повернувся на службу. З 1 жовтня 1934 року — командир роти, з 1 лютого 1937 року — 1-го батальйону 4-го піхотного полку. Учасник Польської кампанії. З 14 березня 1940 року — командир 202-го піхотного полку 75-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії і німецько-радянської війни. З 1 вересня 1942 по 24 вересня 1943 року — командир 294-ї піхотної дивізії, учасник боїв в районі Міуса і Сталіно. В квітня 1944 року направлений в розпорядження групи армій «Північна Україна». З 25 квітня 1944 року — командир 13-го армійського, з 15 червня — 56-го танкового корпусу, з яким бився в Польщі. Загинув у бою в районі передмостових укріплень Баранова.

Звання

• Фанен-юнкер (13 серпня 1914)
• Фанен-юнкер-єфрейтор (30 липня 1915)
• Фанен-юнкер-унтер-офіцер (16 серпня 1915)
• Фенріх (9 грудня 1915)
• Лейтенант (11 травня 1916)
• Обер-лейтенант запасу (22 червня 1933)
• Обер-лейтенант (1 липня 1934)
• Гауптман (1 липня 1934)
• Майор (1 березня 1936)
• Оберст-лейтенант (1 серпня 1938)
• Оберст (1 серпня 1941)
• Генерал-майор (1 вересня 1942)
• Генерал-лейтенант (21 січня 1943)
• Генерал піхоти (20 серпня 1944)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (5 липня 1916)
  • 1-го класу (22 серпня 1918)
• Орден «За хоробрість» 4-го ступеня, 2-й класу (Болгарія; 17 листопада 1916)
• Військова медаль (Османська імперія)
• Орден «Османіє» 4-го ступеня з шаблями (8 травня 1918)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Орден крові
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (30 грудня 1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно.
• Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (8 вересня 1939)
  • 1-го класу (10 вересня 1939)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (22 грудня 1941)
  • дубове листя (№331; 22 листопада 1943)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (15 січня 1943)
• Відзначений у Вермахтберіхт (6 лютого 1943)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.233-234 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Hrsg.: Reichswehrministerium. Mittler & Sohn. Berlin 1930. S. 180.
• Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. Scherzers Militaer-Verlag. Ranis/Jena 2007. ISBN 978-3-938845-17-2. S. 225.