Йоганнес Сіберґ
Йоганнес Сіберґ нід. Johannes Siberg | |||
Портрет Йоганнеса Сіберґа. 1805 рік. | |||
| |||
---|---|---|---|
22 серпня 1801 — 1805 | |||
Попередник: | Пітер Герардус ван Оверстратен | ||
Наступник: | Альбертус Хенрікус Вісе | ||
Народження: |
14 жовтня 1740 Роттердам, Голландська республіка | ||
Смерть: |
18 червня 1817 (76 років) Батавія, Голландська Ост-Індія | ||
Країна: | Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів | ||
Батько: | Hendrik Sibergd[1] | ||
Мати: | Anna Theodora Jalinckd[1] | ||
Шлюб: | Pieternella Gerhardina Altingd | ||
Діти: | Willem Arnold Alting Sibergd[2] і Pieter Gerhard Sibergd |
Йоганнес Сіберґ (нід. Johannes Siberg; нар. 14 жовтня 1740 — пом. 18 червня 1817) — тридцять четвертий генерал-губернатор Голландської Ост-Індії.
Йоганнес Сіберґ народився в Роттердамі. У 1758 році він переїздить до Ост-Індії, де вступає на службу до VOC. В 1776 році він стає головним купцем. В Ост-Індії він одружується на дочці Віллема Альтінга, майбутнього генерал-губернатора. З 1780 по 1787 займає посаду губернатора північно-західного узбережжя Яви. За цей час він надзвичайно збагачується. Поза тим, в 1782 році він стає надзвичайним радником в Раді Індій.
Четверта англо-голландська війна (1780—1784) мала сер'йозні наслідки для Нідерландів. в Азії були втрачені важливі торгові пости на узбережжі Короманделу, а право британців на безперешкодну торгівлю в Індонезійському архіпелазі зруйнувало монополію VOC. Більш того: військові поразки голландців підірвали їх репутацію серед місцевих правителів. Для допомоги генерал губернатору в проведенні реформ в Ост-Індію були надіслані три генеральні комісари. Однак генерал-губернатору Альтінгу вдалося призначити Сіберґа одним з генеральних комісарів. Це призвело до ситуації, коли Ост-індії влада все більше концентрується в руках родини Альтінг—Сіберґ.
В 1801 році, після смерті Пітера Герардуса ван Оверстратена, Йоганнес Сіберґ був призначений виконуючим обов'язки генерал-губернатора. Це рішення було підтверждене урядом Батавської республіки. Під час правління Сіберґа ще чіткіше проявились його негативні риси: жорстокість, владність і неданійність. Гаага була далеко, і він не марнував нагоди накопити статки. В 1805 році він був обвинувачений в фальсифікації золотих і срібних монет, і відсторонений від посади. Однак навіть після відставки Сіберґ залишився жити в Батавії і був лідером партії Oudgastenpartij — консервативних землевласників і купців, що впливали на політику, намагаючись не допустити проведення реформ.
Йоганнес Сіберґ помер в Батавії 18 червня 1817 року
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage