Йоганн Бекманн

Йоганн Бекманн
нім. Johann Beckmann
Народився	4 червня 1739(1739-06-04)  Гоя
Помер	3 лютого 1811(1811-02-03) (71 рік)  Геттінген, Вестфальське королівство
Місце проживання	Німеччина
Країна	Брауншвейг-Люнебурзьке герцогство
Діяльність	економіст, історик техніки, викладач університету, агроном, філософ, біолог, ботанік
Alma mater	Університет Уппсала
Галузь	філософія
Заклад	Геттінгенський університет
Відомі учні	Johann Michael Acknerd
Членство	Academy of Science for Public Utilityd Леопольдина Шведська королівська академія наук Нідерландська королівська академія наук Баварська академія наук
Йоганн Бекманн у Вікісховищі

Йо́ганн Фрі́дріх Б́екманн (нім. Johann Friedrich Beckmann; 4 червня 1739 — 3 лютого 1811) — німецький вчений, який запропонував термін «технологія» для означення «науки про ремесло». Він був першим, хто став викладати технологію, і писати про неї як про науковий предмет.

Освіта

Батько Йоганна, листоноша і збирач податків, відправив його вчитися до Геттунгенського кніверситету. Вивчав теологію, математику, фізику, природознавство, а також державні фінанси та управління. Після закінчення навчання в 1762 році він проводив дослідження в Брауншвейзі та Нідерландах, вивчаючи рудники, фабрики і музеї природної історії.

В 1765—1766 роках він подорожував по Данії та Швеції, де вивчав методи розробки рудників, організації фабрик і ливарних цехів, а також збирав дані про мистецтво і природознавство. Під час подорожі він познайомився з Карлом Ліннеєм. Подорожній щоденник, написаний у цій подорожі, «Schwedische Reise in den Jahren 1765—1766» був опублікований в шведському місті Uppsala в 1911.

В 1766 Бекманн був призначений позаштатним професором філософії в Геттінгенському університеті. Там він читав лекції про політичну та прикладну економіки, а в 1768 році заснував ботанічний сад за принципами Карла Ліннея. Його успіх був такий великий, що в 1770 році він був призначений штатним викладачем.

Бекманн часто водив своїх студентів у майстерні, щоб вони могли опанувати не тільки теоретичними, але й практичними навичками в різних ремеслах. Він і зацікавлював їх, і пояснював їм історію і нинішній стан у тих напрямках в ремеслах і науці, про які він розповідав. Але, незважаючи на свої зусилля і прагнення, він не міг отримати обсяг знань, необхідний для цих занять. Тоді він обмежив увагу тільки кількома практичними мистецтвами і ремеслами.

Бекманнівський підхід був новим для епохи Просвітництва, а його аналітичні роботи про технології були в якійсь мірі відображенням «Енциклопедії, або тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел» Дідро. Йоганн Бекманн був натхненний також працями з класифікації Карла Ліннея і роботою Альбрехта фон Галлера «Bibliothtecae».

Засновник наукової технології

П'ятитомна «Beiträge zur Geschichte der Erfindungen (1780—1805)», перекладена на англійську мову як «History of Inventions, discoveries and origins», (1780 рік, 4-е видання випущено в 1846 році) — це робота, в якій Йоганн Бекманн пов'язав витоки, історію і тодішній стан різних машин, начиння та інших пристосувань, що використовувались в ремеслі і домашньому господарстві. Ця робота дозволила Бекманну вважатися засновником «наукової технології» (термін вперше вжито їм в 1772 році).

Ніхто в Англії того часу не писав нічого подібного. І Бекманн був першим, хто став писати історичні та критичні доповіді про технології ремесел і виробництва, опублікував класифікацію технологій. Його метою було провести дослідження, які надихнули б інших на подальший розвиток науки.

• 
  De historia naturalis veterum libellus primus, 1766