Перейти до вмісту

Йоганн Готфрід Шіхт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Йоганн Готфрід Шіхт
Основна інформація
Дата народження29 вересня 1753(1753-09-29)[1][2][…]
Місце народженняБогатиня, Зґожелецький повіт, Республіка Польща[1]
Дата смерті16 лютого 1823(1823-02-16)[1][2][…] (69 років)
Місце смертіЛейпциг, Саксонське королівство, Німецький союз, Німеччина[1]
Громадянство Саксонське королівство
Професіїкомпозитор, диригент, хоровий диригент
ВчителіJohann Trierd[4]
Відомі учніFriedrich Schneiderd, August Ferdinand Anackerd і Ernst Julius Ottod
Інструментиорган[d]
Жанрикласична музика
У шлюбі зCostanza Alessandra Ottavia Valdesturlad
CMNS: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шіхт.

Йоганн Готфрід Шіхт (нім. Johann Gottfried Schicht; 29 вересня 1753, Рейхенау (нині Богатиня, Польща) — 16 лютого 1823, Лейпциг) — німецький диригент, органіст, скрипаль і композитор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Йоганн Готфрід Шіхт закінчив гімназію в Циттау, рівночасно навчаючись грі на органі у Йоганна Тріра. З 1776 року вивчав в Лейпцигу право, одночасно виступаючи як скрипаль і клавесиніст в Великому оркестрі Йоганна Адама Гіллера. З перетворенням оркестру в Лейпцизький оркестр Гевандгауса повністю присвятив себе музиці, а в 1785 році змінив Гіллера на посаді керівника оркестру і залишався головним диригентом до 1810 року, після чого зайняв посаду кантора Церкви Святого Томи — керівника хору Святого Томи[5]. Крім того, в 1802 році Шіхт заснував Лейпцизьку співочу академію і став її першим керівником (до 1807 року).

У композиторській спадщині Шіхта центральне місце займає складений ним в 1819 році збірник хоралів (нім. Allgemeine Choralbuch). Окрім нього, йому належить значна кількість хорової музики (в тому числі Te Deum), фортеп'янний концерт та інші твори для клавіру, а також підручник «Основи гармонії» (нім. Grundregeln der Harmonie; 1812). Під редакцією Шіхта вийшли збірка мотетів Йоганна Себастьяна Баха (1803), Stabat Mater Йозефа Гайдна, кілька творів Моцарта. Опублікував німецькі переклади підручника для співаків Анни Марії Пеллегріні-Челоні і фортеп'янних шкіл Іґнаца Плеєля (з французької) і Муціо Клементі.

Був одружений зі співачкою Костанцою Вальдестурлою. Одна з них чотирьох доньок, Генрієтта Вільгельміна, також стала співачкою.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #117226157 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ https://de.wikisource.org/wiki/ADB:Schicht,_Johann_Gottfried
  5. ↑ Шихт, Иоганн-Готфрид // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Johann Gottfried Schicht // Neuer Nekrolog der Deutschen / Hrsg. von Friedrich August Schmidt. — Ilmenau: B. Fr. Voigt, 1824. — S. 172—184.(нім.))
  • Шіхт, Йоганн Готфрід: ноти творів
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Йоганн_Готфрід_Шіхт