Перейти до вмісту

Йоганн Даніель Тіціус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Johann Daniel Titius
Народився2 січня 1729(1729-01-02)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хойніце, Хойницький повіт, Поморське воєводство, Республіка Польща
Помер11 грудня 1796(1796-12-11)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих (67 років)
Віттенберг, Священна Римська імперія
Місце проживанняВіттенберг
Країна Прусське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьнімець
Діяльністьастроном, фізик, математик, викладач університету, біолог, ботанік
Alma materЛейпцизький університет
Галузьбіологія, астрономія, фізика
ЗакладЛейпцизький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Віттенберзький університет Лейкореяd Редагувати інформацію у Вікіданих
Університет Мартіна Лютера Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникJohann Traugott Schulzd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиAdolph Julian Bosed[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Johann Christoph Jänichend[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Johann Christian Franked[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Christian Friedrich Scheibnerd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Gottlob Friedrich Oerteld[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Karl Friedrich Pfotenhauerd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:правило Тіциуса — Боде

Йо́ганн Да́ніель Ті́ціус (нім. Johann Daniel Titius Von Wittenberg; 2 січня 1729(17290102) — 11 грудня 1796) — німецький астроном, фізик, біолог і професор у Віттенбергу[4].

Народився 2 січня 1729 року в Коніці, у той час — Королівська Пруссія, феодальне володіння Корони Королівства Польського; нині Хойниці, Польща, у сім'ї Якоба Тітца (Jakob Tietz), купця і члена міської ради Коніца, та Марії Доротеї (Maria Dorothea), уродженої Ганов (Hanow). Його справжнє ім'я — Йоганн Тітц, але, як було заведено у XVIII столітті, Даніель, ставши університетським професором, латинізував своє прізвище і змінив його на Тіціус.

Здобув освіту в Лейпцизькому університеті (1749—1752), займався астрономією, фізикою та біологією, класифікував рослини, тварини і мінерали. Від 1756 року професор Віттенберзького університету.

Тіціус помер у Віттенберзі, курфюрство Саксонія, 11 грудня 1796 року[4].

Астрономія

[ред. | ред. код]

Тіціус найбільше відомий тим, що виявив емпіричну закономірність відстаней планет від Сонця залежно від їхніх номерів (1766), яку 1772 року підтвердив Йоганн Боде, — так зване правило Тіціуса — Боде[5].

Тіціус сформулював це правило 1766 року, коли додав своє математичне спостереження щодо відстаней між планетами в німецький переклад книги Шарля Бонне «Споглядання природи». Воно передбачало, що на відстані 2,8 а.  о. від Сонця має розташовуватися орбіта ще не відкритої планети. 1801 року саме в цій зоні відкрито космічне тіло, відоме нині як Церера.

Почасти завдяки правилу Тіціуса — Боде перші чотири космічні тіла, знайдені приблизно в тій самій ділянці (у поясі астероїдів) спершу вважали повноцінними планетами. Після 15-річної перерви такі космічні тіла почали відкривати дедалі частіше, і врешті-решт Цереру разом з ними усіма перекваліфіковано в астероїди. Завдяки своїй сферичній формі Церера 2006 року отримала статус карликової планети[6].

Правило Тіціуса — Боде доволі точно передбачило відстань до Урана, відкритого 1781 року Вільямом Гершелем, але для Нептуна і особливо Плутона правило виявилося недостатньо точним. Великий вплив це правило справило на організацію пошуку й відкриття малих планет — астероїдів.

Фізика

[ред. | ред. код]

Тіціус опублікував низку праць у галузі фізики, як-от набір умов і правил для проведення експериментів. Особливо його цікавила термометрія. 1765 року він представив огляд тогочасної термометрії. Він писав про металевий термометр, сконструйований Ганнсом Лезером (Hanns Loeser). У своїх трактатах з теоретичної та експериментальної фізики він використовував результати досліджень інших вчених, зокрема описи експериментів, написані Георгом Вольфгангом Крафтом (Georg Wolfgang Kraft) 1738 року[7].

Біологія

[ред. | ред. код]

Тіціус активно займався біологією, зокрема класифікацією організмів і мінералів. На його роботу в галузі біології вплинула робота Карла Ліннея Lehrbegriff der Naturgeschichte Zum ersten Unterrichte[8], його найдокладніша публікація з біології, присвячена систематичній класифікації рослин, тварин і мінералів, а також елементарних речовин — ефіру, вогню, повітря, води й землі[7].

Пам'ять

[ред. | ред. код]

На честь ученого названі астероїд 1998 Тіциус і місячний кратер Тіціус на зворотному боці Місяця.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б Енциклопедія Брокгауз
  3. а б в г д е ж Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. а б Biografie von Johann Daniel Titius (1729-1796) - Sächsische Biografie | ISGV e.V. saebi.isgv.de. Процитовано 9 березня 2023.
  5. Plants and Planets. home.kpn.nl. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 9 березня 2023.
  6. Solar system to welcome three new planets. NZ Herald (новозел. англ.). Процитовано 9 березня 2023.
  7. а б Titius (Tietz), Johann Daniel | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com. Процитовано 9 березня 2023.
  8. Tietz, Johann Daniel (1791). Lehrbegriff der Naturgeschichte zum ersten Unterrichte (нім.). Herteln.