Йоганн Ердманн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Йоганн Ердман)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ердманн.
Йоганн Ердманн
нім. Johann Eduard Erdmann
Народився13 червня 1805(1805-06-13)[2]
Валміера, Ліфляндська губернія, Російська імперія[1]
Помер12 червня 1892(1892-06-12)[1][2][…] (86 років)
Галле, Мерзебург[d], Саксонія, Королівство Пруссія, Німецький Райх[1]
Країна Королівство Пруссія
Діяльністьфілософ, письменник-документаліст, викладач університету
Alma materДерптський імператорський університетd, HU Berlin і Кільський університет[4]
Науковий керівникҐеорґ Вільгельм Фрідріх Геґель[4]
Знання мовнімецька[2][5]
ЗакладУніверситет Мартіна Лютера
БатькоJohann Wilhelm Erdmannd
МатиElisabeth Dorothea Erdmannd

Йоганн Едуард Ердманн (нім. Johann Eduard Erdmann; 1805—1892) — пастор, письменник-філософ.

Народився в 1805 році в Вольмарі, Ліфляндської губернії, де батько його був пастором. Вищу богословську освіту Ердман отримав в Дерптському та Берлінському університетах і після повернення на батьківщину зайняв посаду свого батька. Не вдовольняючись, однак, скромною діяльністю провінційного пастора, Ердманн в 1832 році відмовився від займаної ним посади і перебрався до Берліна. Тут незабаром почалася його науково-філософська робота, що реалізувалася в цілому ряді друкованих праць, з яких, крім збірника проповідей («Rechenschaft von unserem Glauben»), прикладеному до твору «Ueber den Organismus der Predigt», був нарис історії новітньої філософії в 5-ти томах — «Versuch einer wissenschaftlichen Darstellung der Geschichte der neuern Philosophie» (Лейпциг, 1834—1851 рр.). У 1839 р Ердманн був обраний професором філософії в університеті Галле. З наукових робіт його цього періоду з філософії та психології відомі: «Natur und Schöpfung» (Лейпциг, 1841 г.), «Leib und Seele» (Галле, 1841 г.), «Grundriss der Psychologie» (третє видання, Лейпциг, 1847 р), «Grundriss der Metaphysik» (третє видання, Лейпциг 1848 г.), «Vermischte Aufsätze» (Лейпциг 1847 г.), «Psychologische Briefe» (Лейпциг, 1851), «Ueber Lachen und Weinen» (1850 г.) і «Ueber die Langeweile» (1852 г.) та ін. У розвитку своєї філософської думки Ердманн був послідовником Гегеля.

Помер Ердманн в 1892 р.

Вибрані праці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118682261 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. ↑ CONOR.Sl
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Йоганн_Ердманн