Перейти до вмісту

Йоганн Йозеф Лошмідт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Йоганн Йозеф Лошмідт
Народився15 березня 1821(1821-03-15)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Počernyd, Карлові Вари, Округ Карлові Вари Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер8 липня 1895(1895-07-08)[4][1][…] (74 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Відень, Австро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняВіденський центральний цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Австрійська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізик, хімік, професор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКарлів університет (1839)
Віденський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладВіденський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникЙозеф Стефан[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиGustav Jägerd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАвстрійська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Йоганн Йозеф Лошмідт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Йоганн Йозеф Лошмідт (нім. Johann Josef Loschmidt; 15 березня 1821, Путширн — 8 липня 1895, Відень) — австрійський фізик і хімік. Професор Віденського університету. Член Австрійської академії наук (1870). На його честь було названо сталу Лошмідта.

Біографія

[ред. | ред. код]

Лошмідт народився в селі Путширн поблизу Карлсбада (нині — Карлові Вари, Чехія). До 1839 року навчався у Празькому університеті, по закінченні навчання працював на паперових фабриках в Пеггау[ru], Нейхаузі, Брюні[уточнити]. У 1856—1864 роках був шкільним вчителем в Леопольдштадті. З 1865 року працював у Віденському університеті, де з 1868 року обіймав посаду професора.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Лошмідт працював в галузі термодинаміки, електродинаміки та оптики, займався структурою кристалів, стереохімією.

У 1865 році він визначив на газокинетической основі розмір молекул повітря[7]. Потім він був у змозі обчислити кількість молекул газу в 1 куб. см за нормальних умов, яку пізніше назвали на його честь сталою Лошмідта і яку легко можна перевести в більш звичне нині число Авогадро.

Лошмідт розкрив будову озону. Він припускав, що у сполуках вуглецю існують кільцеподібні структури і розвивав відображення зв'язків подвійними і потрійними штрихами. В 1861 році він вперше запропонував кільцеподібну структуру бензолу.

Література

[ред. | ред. код]
  • Храмов Ю. А. [1655 Лошмидт Иоганн Йозеф (Loschmidt Johann Joseph)] // Физики.
  • И. Й. Лошмидт // В. А. Волков, Е. В. Вонский, Г. И. Кузнецова. Выдающиеся химики мира: Биографический справочник. — М.: Высшая школа, 1991. — С. 276.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ Encyclopædia Britannica
  5. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. ↑ Loschmidt 1866: «Zur Grösse der Luftmoleküle» in Sitzungsberichte der kaiserlichen Akademie der Wissenschaften Wien, 52, Abt.

Посилання

[ред. | ред. код]
науковець Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йоганн_Йозеф_Лошмідт&oldid=43162402