Йоганн Рудольф Штадлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганн Рудольф Штадлер
Народився1605[1][2]
Цюрих, Швейцарія
Помер1637[1]
Ісфаган, Іран
Діяльністьгодинникар

Йоганн Рудольф Штадлер (1605 — 16 жовтня 1637) — швейцарський протестантський годинникар. Він здебільшого відомий своїм життям у Сефевідському Ірані, де він працював процвітаючим годинниковим майстром. Зрештою він став жертвою інтриг у зв’язку зі смертю порушника його власності і був страчений.

Біографія

[ред. | ред. код]

Уродженець Цюриха, Штадлер був сином якогось Ерхарда, продавця печей.[3][4] У 1627 році він відправився з місією до Константинополя, столиці Османської імперії, до свого дядька Йоганна Рудольфа Шміда фон Шварценхорна.[3][4] Там він зустрів французького мандрівника Жана-Батиста Таверньє.[4] Згодом Штадлер і Таверньє разом подорожували до Ісфахану, столиці Імперії Сефевідів.[4]

Штадлер прибув до Сефевідського Ірану в 1631 році, де незабаром зробив собі ім'я як годинникар.[4][5] Сефевід Шах («Король») Сафі (р.  1629–1642) був задоволений годинником, який Штадлер зробив для нього під час перебування в Ісфахані, і згодом він був зайнятий при дворі.[5] Протягом наступних трьох років Штадлер ремонтував усі зламані годинники шаха.[4][5] Стадлер став багатим чоловіком високого становища в імперії Сефевідів і одружився з несторіанкою.[4] У 1637 році він прагнув повернутися до Європи разом з посольством Голштейн, яке очолював Отто Бруггеман, його шурин. Проте Шах Сафі запропонував йому велику суму грошей, щоб він залишився.[5]

Однак перед тим, як Штадлер зміг ухвалити рішення, він застрелив чоловіка, який увірвався до його будинку вночі.[5] Стадлер вже одного разу спіймав того самого зловмисника і наказав йому більше ніколи не заходити в його будинок.[4] За словами Таверньє, чоловік був не грабіжником, а коханцем дружини Штадлера.[5] Хоча закон Сефевідів був на боці Штадлера, інтриги вирішили його долю; суд Сефевідів ув’язнив його і засудив до смертної кари.[4] Шах Сафі був готовий помилувати Штадлера, якщо він прийняв іслам і зробив собі обрізання; однак, оскільки він відмовився, суд виконав вирок. Він був страчений мечем 16 жовтня 1637 року і похований в Ісфахані.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Floor, Willem (1992).[6]. In Yarshater, Ehsan [5] (ed.). Encyclopædia Iranica, Volume V/7: Class system V–Clothing X. London and New York: Routledge & Kegan Paul. pp. 713–718. ISBN 978-0-939214-75-4.
  • Lassner, Martin (18 July 2011). "Johann Rudolf Stadler".[7] Dictionnaire historique de la Suisse (DHS) (in French). Retrieved 13 April 2020.
  • Matthee, Rudolph (2013). "Iran's Relations with Europe in the Safavid Period:[4] Diplomats, Missionaries, Merchants and Travel". In Langer, Axel (ed.). The Fascination of Persia – Persian European Dialogue in Seventeenth-Century Art and Contemporary Art of Teheran. Zürich: Scheidegger und Spies.
  • Rota, Giorgio (2017). "Conversion to Islam (and sometimes a return to Christianity) in Safavid Persia in the sixteenth and seventeenth centuries". In Norton, Claire (ed.). Conversion and Islam in the Early Modern Mediterranean: The Lure of the Other. Routledge. ISBN 978-1317159797.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Тезаурус CERLConsortium of European Research Libraries.
  2. Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della SvizzeraBern: 1998.
  3. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. а б в г д е ж и к л Архівована копія. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. а б в г д е ж Архівована копія. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Foundation, Encyclopaedia Iranica. Welcome to Encyclopaedia Iranica. iranicaonline.org (амер.). Архів оригіналу за 10 квітня 2010. Процитовано 19 грудня 2021.
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)