Йоганн Хрістіан Ґюнтер
| Йоганн Хрістіан Ґюнтер | |
|---|---|
  | |
| Народився | 8 квітня 1695[1][2][…]  Стшеґом, Свідницький повіт, Республіка Польща[4] |
| Помер | 15 березня 1723[1][2][…] (27 років) Єна, Саксен-Ваймарd, Священна Римська імперія[4] |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | поет, письменник |
| Галузь | література[5] |
| Alma mater | Лейпцизький університет |
| Знання мов | німецька[1][5][6] |
| Magnum opus | Q24037686? |
Йоганн Хрістіан Ґюнтер (8 квітня 1695 — 15 березня 1723) — німецький поет із м. Штріґау в Нижній Сілезії. Після відвідування гімназії в Швайдніці його батько, сільський лікар, у 1715 р. відіслав на навчання у Віттенберґ; але він не займався, пустився берега, не мав смаку до обраної для нього професії і врешті розірвав усі зв'язки з родиною. У 1717 році він поїхав до Ляйпціґа, де подружився з Йоганном Буркгардом Менке (1674–1732), який розпізнав у ньому великий талант. Там він опублікував поему про Пожаревацький мир (укладений між німецьким імператором та Портою в 1718 р.), яка створила йому репутацію. Його друг Менке рекомендував Ґюнтера польському королю Фрідріху Августу II Саксонському, але ця рекомендація завершилась катастрофою, оскільки Ґюнтер з'явився на прийнятті п'яним. З того часу він вів невлаштоване і хаотичне життя, занурюючись дедалі глибше у журбу та депресію, аж до смерті в Єні 15 березня 1723 року, всього лиш у віці 28 років. Ґете висловився про Ґюнтера як про поета у повному розумінні цього слова. Його ліричні вірші в цілому свідчать про глибоку чуйність до життя, розвинену уяву, кмітливість і добре чуття мелодії та ритму; але у більшості з них відчувається повів зневіри, і грубі чи вульгарні порівняння нерідко вплітаються у рядки, породжені найчистішим натхненням його генія[7].
- Вибрані поезії Ґюнтера були опубліковані в чотирьох томах (Breslau, 1723–1735).[7]
- Вони також були включені до 6 тому Deutsche Dichter des 17ten Jahrh. (Leipzig, 1874), за ред Julius Tittmann, а також до 38-го тому Deutsche Nationalliteratur (1883) за ред. Kurschner.[7]
- Уявна автобіографія Ґюнтера зявилась у Schweidnitz в 1732, а також його життєпис у Siebrand у Ляйпціґу в 1738. Див.:[7]
- Hoffmann von Fallersleben, J. Gb. Günther (Breslau, 1833)
- O. Roquette, Leben und Dichten J. Ch. Günthers (Stuttgart, 1860)
- M. Kalbeck, Neue Beiträge zur Biographie des Dichters C. Günther (Breslau, 1879).
Пять віршів Йоганна Хрістіана Ґюнтера — «Арія прощання», «Студентська пісня», «Леонорі на згадку про зустріч після чотирьохлітньої розлуки», «Богові» та «Подорож до Яуера» перекладені Василем Стусом та увійшли до 5-го (додаткового) тому творів Стуса, виданих у Львові в 1998 р.[8].
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11854327X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б в г
Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
Chisholm, Hugh, ред. (1911). Günther, Johann Christian. // Encyclopædia Britannica (англ.). Т. 12 (вид. 11-те). Cambridge University Press. - ↑ Василь Стус. Твори у чотирьох томах, шести книгах. Том 5 (додатковий). Переклади. — Львів: Видавнича спілка «Просвіта», 1998. — С. 79-85.
- Твори Йоганна Хрістіана Ґюнтера на LibriVox (public domain audiobooks)