Перейти до вмісту

Йоганн фон Паллавічіні

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Йоганн фон Паллавічіні
угор. Pallavicini János őrgróf
нім. Johann Markgraf von Pallavicini
Народився18 березня 1848(1848-03-18)
Падуя
Помер4 травня 1941(1941-05-04) (93 роки)
Боршод-Абауй-Земплен, Угорщина
ГромадянствоПрапор Італії Італійське королівство
Діяльністьдипломат
Знання мовнімецька[1], угорська і італійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладMinisterrat für Gemeinsame Angelegenheiten der Österreichisch-Ungarischen Monarchied Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникПерша світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоГрецьке філологічне товариство Константинополяd Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулмаркграф[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапосол Австро-Угорщини в Оттоманській імперіїd, посол Австро-Угорщиниd[3] і член верхньої палати Угорщиниd Редагувати інформацію у Вікіданих
Партіянезалежний політик Редагувати інформацію у Вікіданих
РідПаллавічіні
Брати, сестриЕд фон Паллавічініd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана

Йоганн фон Паллавічіні (угор. Pallavicini János őrgróf, нім. Johann Markgraf von Pallavicini; 18 березня 1848, Падуя — 4 травня 1941, Боршод-Абауй-Земплен, Угорщина) — австро-угорський дипломат, маркіз. Останній посол Австро-Угорщини в Османській імперії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Походив зі стародавнього італійського шляхетського роду Паллавічіні. Народився в Падуї. Навчався в Еденбурзі і Відні, потім вступив на австро-угорську дипломатичну службу.

У 1871 призначений аташе посольства в Німеччині, в 1878 — у Франції, в 1880 у Великій Британії. У 1887 став секретарем посольства в Сербії. У 1894 працював адвокатом в Мюнхені, в цьому ж році призначений на дипломатичну роботу в Росію. У січні 1899 став послом в Румунії.

5 жовтня 1906 призначений послом в Османській імперії. У 1911 під час хвороби графа фон Еренталя тимчасово виконував обов'язки міністра закордонних справ Австро-Угорщини. У 1908 виступав проти анексії Боснії.

Після початку Першої світової війни домігся вступу Туреччини у війну на боці Центральних держав.

У квітні 1917 маркіз фон Паллавічіні відмовився від пропозиції імператора Карла I стати міністром закордонних справ.

Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана (1917)[4]. Член верхньої палати парламенту Угорщини (з 1927).

Помер в (Pusztaradvány), в Угорщині 4 травня 1941 в власному замку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  2. https://macse.hu/gudenus/mfat/fam.aspx?id=691
  3. https://library.hungaricana.hu/hu/view/OGYK_Almanach_1935-1940/?query=%22Pallavicini%20J%C3%A1nos%22&pg=158&layout=s
  4. A Szent István Rend tagjai. archive.is. 5 січня 2013. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 18 січня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • William D. Godsey, Aristocratic Redoubt: The Austro-Hungarian Foreign Office on the Eve of the First World War, West Lafayette, Purdue University Press, 1999
  • Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 7, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1978