Йоган Шільцер
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Йоган Шільцер | |
|---|---|
| Діяльність | архітектор |
Йоган Шільцер (пол. Szilcer), також А. (I.[1]) Шюльтцер[2] (нім. Schültzer,[3][4] або {{lang-de|von Schulzer[5], Й. Шильцер[6][7][8]) — німецький архітектор,[6] інженер, військовик, будівничий, що працював у Галичині. Також — комендант Станиславівської фортеці. У збірці Національного архіву у Кракові зберегли кілька листів, які він написав Евстахієві Потоцькому[5].
- Роботи
- будівничий костелу в Тисмениці, за абрис отримав бочку вина і 400 злотих польських, за нагляд над будівництвом — бочку вина вартістю 14 дукатів і 252 злотих польських.[9]
- будівничий церкви Воздвиження Чесного Хреста (Бучач, нині Тернопільська область, 1753—1770) і нового палацу Миколи Василя Потоцького в південно-західній частині міста[7]
- Збігнев Горнунг стверджував, що Шільцер був автором проєктів церкви Святої Покрови у Бучачі (з цим погоджуються Ян К. Островський,[3] Михайло Станкевич[6]; Віра Стецько вважала, що, імовірно, він її проєктував[2]) та вірменського костелу в Тисмениці (із твердженням Горнунга погоджується Ян К. Островський).[3]
- Ян К. Островський (пол. Jan K. Ostrowski) стверджував, що З. Горнунг пробував приписати Шільцеру авторство проєкту Вірменської церкви Івано-Франківська.[3]
- Яцек Хшонщевський стверджував, що З. Горнунг припускав, що автором проєкту Вірменської церкви був капітан станиславівської фортеці А. Шюльтцер.[4]
- ↑ Возницький Б. Микола Потоцький, староста Канівський та його митці архітектор Бернард Меретин і сницар Іоан Георгій Пінзель. — Львів: Центр Європи, 2005. — 220 іл. — C. 67; 69. — ISBN 966-7022-50-1.
- ↑ а б Стецько В. Пінзель через призму музейної збірки [Архівовано 12 лютого 2015 у Wayback Machine.].
- ↑ а б в г Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — 402 il. — S. 92. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. 1). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
- ↑ а б Chrząszczewski J. Kościół ormiański w Stanisławowie [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka kresów wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1996. — Nr 2. — S. 168. (пол.)
- ↑ а б AKPot 3221 297—308 Schulzer von Potocki Eustachy Stanisławów 1761.03.14 (PDF). ank.gov.pl (пол.). Archiwum Narodowe w Krakowie. Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2016. Процитовано 28 січня 2022.
- ↑ а б в Станкевич М. Бучач та околиці… — С. 74.
- ↑ а б Станкевич М.Бучач та околиці… — С. 76.
- ↑ Там само. — С. 83.
- ↑ Barącz S. Pamiętnik dziejów Polski [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1855. — S. 243. (пол.)
- Станкевич М. Бучач та околиці. Маленькі образки. — Львів : СКІМ, 2010. — 256 с. — ISBN 966-95709-0-4.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |