Йозеф Гіртль
Йозеф Гіртль | |
---|---|
нім. Josef Hyrtl | |
Народився | 7 грудня 1810[1][2][…], 7 грудня 1811[5][6] або 4 грудня 1810[3] Айзенштадт[1] |
Помер | 17 липня 1894[1][2][3] Перхтольдсдорф, Медлінг, Нижня Австрія, Австро-Угорщина[1] |
Поховання | Cemetery Perchtoldsdorfd |
Країна | Австро-Угорщина Австрійська імперія |
Діяльність | біолог, професор, анатом, донатор, лікар, педагог |
Alma mater | Віденський університет |
Відомі учні | Jindřich Wankeld і Eusebio Oehld |
Знання мов | німецька[7][8] |
Заклад | Віденський університет і Карлів університет |
Членство | Леопольдина, Російська академія наук, Прусська академія наук і Угорська академія наук |
Брати, сестри | Jakob Hyrtld |
У шлюбі з | Auguste Hyrtld |
Нагороди | почесний громадянин[d] |
Йозеф Гіртль (нім. Josef Hyrtl; 7 грудня 1810, Айзенштадт — 17 липня 1894, Перхтольдсдорф (нині — в землі Верхня Австрія)) — австрійський лікар та анатом, почесний громадянин міст Відень та Айзенштадт.
Йозеф Гіртль народився у 1810 році, в Айзенштадті, який на той час адміністративно входив до складу угорської частини Австрійської імперії, в небагатій родині музиканта (його батько грав на гобої у придворній князівській капелі Естергазі). Почав вивчати медицину в Відні 1831 року. Відзначався серед студентів своїми здібностями, та вже у 1833 році став прозектором, асистентом професора Йозефа Юліуса Чермака. Читав студентам-фізіологам курс лекцій з практичної анатомії. 1837 року Гіртль став професором Карлового університету в Празі. Тут він займався науковою роботою, написав декілька праць. У 1845 році вчений повернувся до Віденського університету. Тут йому асистував чех Їндржих Ванкель, який надалі став відомим вченим.
1850 року Гіртль закінчив свій «Словник топографічної анатомії», що став одним з найважливіших підручників для медичних училищ. 1850 року він також створив у Відні Музей порівняльної анатомії, а також реконструював заснований 1745 року Герардом ван Світеном музей людської анатомії.
1864 року, до 500-річчя Віденського університету, Йозеф Гіртль був призначений його ректором, як один з найбільш заслужених професорів. У 1857 році він став членом-кореспондентом Берлінської академії наук. 1874 року, у зв'язку з послабленням зору, вчений залишив викладацьку діяльність та переїхав з дружиною до Перхтольдсдорфа, де у Гіртлів був власний будинок, і там продовжував наукову діяльність. 17 липня 1894 року Гіртль був знайдений мертвим у власному ліжку.
Після смерті вченого за його заповітом значні суми були передані на доброчинні цілі — для підтримки сиріт та інвалідів. На ці кошти в Медлінгу (Нижня Австрія) було зведено дім сиріт, який має ім'я Гіртля.
Брат Йозефа Гіртля, Якоб Гіртль (1799—1868), був відомим віденським гравером. У його власності знаходився череп Моцарта, який він заповів своєму брату-анатому. Йозеф Гіртль дослідив череп, а потім передав його за заповітом в Моцартеум, у Зальцбургу.
- Lehrbuch der Anatomie des Menschen (Prag, 1846)
- Handbuch der topographischen Anatomie (Wien, 1853)
- Handbuch der Zergliederungskunst (Wien, 1860)
- Гиртль И. Руководство к анатомии человеческого тела с указанием на физиологические основания и практическое применение. Вып. 1 / соч. Иосифа Гиртля ; пер. с 6-го нем. изд. (1859 г.) П. Баллод и Ал. Фаминцын. — СПб. : В тип. В. Безобразова и комп., 1860. — 227 с. [Архівовано 16 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Гиртль И. Руководство к анатомии человеческого тела с указанием на физиологические основания и практическое применение. Вып. 2 / соч. Иосифа Гиртля ; пер. с 6-го нем. изд. (1859 г.) П. Баллод и Ал. Фаминцын. — СПб. : В тип. В. Безобразова и комп., 1861. — С. 232-383. [Архівовано 16 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Гиртль И. Руководство к анатомии человеческого тела с указанием на физиологические основания и практическое применение. Вып. 3 / соч. Иосифа Гиртля ; пер. с 6-го нем. изд. (1859 г.) П. Баллод и Ал. Фаминцын. — СПб. : В тип. В. Безобразова и комп., 1861. — С. 388-508. [Архівовано 16 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Der Anatom Josef Hyrtl, 1810−1894. (Festschrift, Mödling, 1991)
- Glaser, H.: Hyrtl (In: Ders., Wiens große Ärzte. Wien 1950, S. 71−82)
- Dokumente zur Geschichte der Berliner Akademie der Wissenschaften von 1700 bis 1990 (= Berliner Studien zur Wissenschaftsgeschichte, Band 1) — Werner Hartkopf / Gert Wangermann, Berlin 1991, ISBN 3-86025-008-6
- Gasser/Mitterwenger/Karanitsch: Der Anatom Joseph Hyrtl 1810—1894, Perchtoldsdorf 1991.
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118708481 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Who Named It?
- ↑ ідентифікатор PIM
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Hyrtl, Joseph // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 9. — S. 464.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- Народились 7 грудня
- Народились 1810
- Народились 1811
- Народились 4 грудня
- Уродженці Айзенштадта
- Померли 17 липня
- Померли 1894
- Померли в Перхтольдсдорфі
- Випускники Віденського університету
- Науковці Віденського університету
- Викладачі Карлового університету
- Члени Леопольдини
- Академіки РАН
- Члени Прусської академії наук
- Члени Угорської академії наук
- Ректори Віденського університету
- Австрійські лікарі
- Угорці Австрії
- Почесні громадяни Відня