Йозеф Майзінгер
Йозеф Майзінгер | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Josef Albert Meisinger | ||||||||||||||
Народився | 14 вересня 1899[1] Мюнхен, Німецький Райх[1] | |||||||||||||
Помер | 7 березня 1947[1] (47 років) Мокотув[d], Мокотув, Варшава, Польська Народна Республіка[1] ·повішення | |||||||||||||
Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Райх | |||||||||||||
Діяльність | військовослужбовець, політик, Працівник Гестапо | |||||||||||||
Заклад | Гестапо | |||||||||||||
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | |||||||||||||
Членство | СС[2] | |||||||||||||
Військове звання | штандартенфюрер | |||||||||||||
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2] | |||||||||||||
Конфесія | католицтво | |||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||
Йозеф Альберт Майзінґер (нім. Josef Albert Meisinger; 14 вересня 1899, Мюнхен — 7 березня 1947, Варшава) — штандартенфюрер СС, співробітник гестапо і СД.
Закінчив чотирикласну народну школу. Відвідував гімназію Луітпольда і реальну гімназію в Мюнхені. 23 грудня 1916 року записався добровольцем до армії. 17 липня 1917 року вирушив на Західний фронт в складі мінометного батальйону 230-ї роти 30-го резервного піхотного полку. Дослужився до віце-фельдфебеля, був важко поранений. 18 січня 1919 року демобілізований.
У квітні 1919 року вступив в Добровольчий корпус Еппа, брав участь у боях проти Баварської радянської республіки. У березні-квітні 1920 року брав участь у боях в Рурі. З липня 1919 по 30 вересня 1920 року працював клерком у Баварському торговому банку, з 1 жовтня 1920 по 30 вересня 1922 року — інспектор мюнхенського суду. 1 жовтня 1922 року переведений в поліцію Мюнхена. Як командир 3-го взводу 2-ї роти Добровольчого корпусу Оберланд взяв участь у Пивному путчі.
У 1933 році вступив в СС (№ 36 134) і НСДАП (№ 3 201 697). З березня 1933 по травень 1934 року служив у гестапо Баварії, був близьким співробітником Рейнгарда Гейдріха і Генріха Мюллера. У травні 1934 року перейшов в Прусське гестапо, де очолив відділи II 1 H і II H 1, які відповідали за структуру НСДАП, стеження всередині партії і переслідування гомосексуалів. Підготував ряд компрометуючих документів на Ернста Рема. З 1935 р. керував відділом II S з питань гомосексуалів, з 1936 р. — PP II H по боротьбі з гомосексуальністю і абортами. Один з організаторів справи Бломберга-Фріча, в ході слідчого процесу був відправлений до Єгипту для збору доказів гомосексуальних контактів Фріча. Своїми діями викликав критику своїх співробітників: Мюллер постійно скаржився на нього, а Вернер Бест описував його як примітивну людину з брутальними методами. В результаті Майзінґер був переведений з гестапо в архів СД, а з вересня 1939 р. став заступником командира айнзатцгрупи IV в Польщі.
У жовтні 1939 — березні 1941 року — керівник поліції безпеки і СД в окрузі Варшава. Його заходи з розстрілу мирних жителів були визнані керівництвом рейху «надто радикальними». За свою діяльність отримав прізвисько «Варшавський м'ясник». Брав участь у створенні Варшавського гетто. У 1940 році Вальтер Шелленберг передав керівництву СС компромат на Майзінґера. Генріх Гіммлер розпорядився віддати Майзінґера суду і розстріляти його, проте Майзінґер був врятований Гейдріхом, який відправив його до Японії. У березні-квітні 1941 року Майзінґер працював в РСХА, з квітня 1941 року — аташе з питань поліції при німецькому посольстві в Токіо, а також уповноважений СД по Японії.
В Японії подружився з Ріхардом Зорге і став для нього одним з головних джерел інформації. Славився в Токіо азартним гравцем в покер, якось під час гри застрелив капітана німецького торгового флоту, але це зійшло йому з рук. В цілому, Майзінґер продемонстрував свою повну некомпетентність, у Берліні Йоахім фон Ріббентроп навіть порушував питання про відкликання Майзінґера. Останній намагався довести зворотне: наприклад, планував підняти повстання в Тибеті під керівництвом авантюриста Ігнаца Требіча, з яким познайомився в Шанхаї. Брав участь у гоніннях євреїв: так, 1941 року Майзінґер зажадав у японської адміністрації знищити близько 18 000 єврейських біженців з Німеччини та Австрії, які перебували в гетто Шанхая.
6 вересня 1945 року був заарештований американською владою в Йокогамі і 17 грудня 1946 року виданий Польщі. У 1947 році засуджений Верховним національним судом у Варшаві до смертної кари і повішений.
- Залізний хрест 2-го класу
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Хрест «За військові заслуги» (Баварія)
- Орден крові (9 листопада 1933)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Йольський свічник
- Медаль «За вислугу років у СС» 4-го ступеня (4 роки) (1937)
- Застібка до Залізного хреста 2-го класу
- Медаль «За вислугу років у СС»
- 3-го ступеня (8 років) (1941)
- 2-го ступеня (12 років) (1945)
- Медаль «За вислугу років в НСДАП» в бронзі (10 років) (1943)
- Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го і 2-го ступеня (18 років)
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #140409661 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
- ↑ Meisinger, Josef Albert - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 8 березня 2019.
- History of the United Nations War Crimes Commission and the Development of the Laws of War p. 532, United Nations War Crimes Commission, London, 1948.
- Astrid Freyeisen Shanghai und die Rolle des Deutschen Reichs, Königshausen und Neumann 2000.
- Karl-Heinz Janßen, Fritz Tobias: Der Sturz der Generäle — Hitler und die Blomberg-Fritsch-Krise 1938. München 1994. S. 95.
- Schellenberg W. Aufzeichnungen. Moewig Verlag 1981. S.182f.
- Piekalkiewicz J. Weltgeschichte der Spionage, Weltbild Verlag S.369.
- Höhne Heinz. Nachwort zu Ivar Lissner Mein gefährlicher Weg, 1975. S.253.
- Народились 14 вересня
- Народились 1899
- Уродженці Мюнхена
- Померли 7 березня
- Померли 1947
- Померли у Варшаві
- Члени НСДАП
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери хреста «За заслуги» (Баварія)
- Нагороджені чорним нагрудним знаком «За поранення»
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у НСДАП» в бронзі
- Нагороджені Орденом Крові
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у СС» (12 років)
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у СС» (8 років)
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у СС» (4 роки)
- Нагороджені застібкою до Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у поліції» 2-го ступеня
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у поліції» 3-го ступеня
- Нагороджені Йольським свічником СС
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Члени Фрайкору
- Штандартенфюрери СС
- Працівники гестапо
- Працівники СД
- Злочинці Голокосту
- Страчені військовики
- Повішені в Польщі
- Німці, страчені за кордоном