Йозеф Менгеле
Йозеф Менгеле Josef Mengele | |
Йозеф Менгеле у 1956 році | |
Народження: |
16 березня 1911 Гюнцбург, Німецька імперія |
---|---|
Смерть: |
7 лютого 1979 (67 років) Бертіога, Бразилія |
Причина смерті: | Потонув через інсульт |
Поховання: | Ембу-дас-Артесd |
Національність: | Німець |
Країна: | Третій Рейх |
Освіта: | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана (1936) і Франкфуртський університет |
Партія: | НСДАП |
Батько: | Карл Менгеле |
Мати: | Вальбурга Хапфауе |
Діти: | Рольф Менгеле |
Військова служба | |
Роки служби: | 1939–1945 |
Приналежність: | Вермахт |
Рід військ: | танкові війська ( 5-а танкова дивізія СС «Вікінг») |
Звання: | капітан СС, капітан військ СС |
Битви: | Друга Світова Війна |
Нагороди: | |
Йо́зеф Рудольф Ме́нгеле (нім. Josef Mengele, вимова [ˈjoːzɛf ˈmɛŋələ] ( прослухати); 16 березня 1911 – 7 лютого 1979) — офіцер Ваффен-СС та німецький лікар під час Другої світової війни, який проводив смертоносні експерименти над в’язнями концтабору Аушвіц II (Біркенау).
Доктор Менгеле особисто відбирав в'язнів, і за час своєї роботи відправив понад 400 000 осіб у газові камери концтаборів. Частиною дослідів над ув'язненими були різноманітні генетичні експерименти, особливо це стосувалося близнюків (фігурує число в щонайменше 3000 загиблих). 17 січня 1945 перевівся до табору Гросс-Розен, а через три тижні після звільнення Освенциму зник. У квітні 1949 року Менгеле, з допомогою нацистів, яким вдалося втекти до Південної Америки, переселився з Німеччини до Буенос-Айреса (Аргентина). Спроби знайти Менгеле, щоб віддати його під суд, не принесли успіху, хоча, за твердженнями Рафі Ейтан і Алекс Меллер, вони виявили лікаря в Буенос-Айресі під час операції з викрадення Адольфа Ейхмана, але захоплювати його було надто ризиковано. Як наслідок, Менгеле втік до Парагваю, а в 1960 році переїхав до Сан-Паулу (Бразилія), де знайшов притулок у сім'ї німців Вольфрама і Лізолетт Босерт (Wolfram, Lisolette Bossert).[1]
У колі оточення Йозефа Менгеле називали Беппе (італ. Beppe, італійське пестливе від Джузеппе — Йозеф), але світу він відомий як «Ангел Смерті з Освенціму». Помер в 1979 році під іменем Вольфганг Герхард, втопившись під час купання. 1985 року тіло було ексгумовано, дослідження та встановлення особи проводив судмедексперт університету Сан-Паулу Даніель Ромеро Муноз (Daniel Romero Munoz), а тест ДНК 1992 року остаточно підтвердив належність решток лікареві. Рідні, які залишилися в Німеччині, відмовилися забирати тіло, і воно зберігалося в морзі університету.
У 2016 році Муноз отримав дозвіл на дослідження скелету Менгеле студентами медичного факультету.[2]
- Шутце СС (Травень 1938)
- Гауптшарфюрер резерву СС (1939)
- Унтерштурмфюрер СС (1 серпня 1940)
- Оберштурмфюрер СС (30 січня 1942)
- Гауптштурмфюрер СС (20 квітня 1943)
- Залізний хрест 2-го класу (червень 1941)
- Залізний хрест 1-го класу (1942) — за порятунок двох німецьких солдатів з палаючого танку
- Хрест воєнних заслуг 2-го класу з мечами — за дії під час епідемії тифу в КТ Аушвіц
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Нагрудний знак «За поранення» (чорний)
- Медаль «За турботу про німецький народ» — за медичне обслуговування поранених військовиків та цивільних на Східному фронті
- Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку (DRL) у бронзі
- Почесний кут старих бійців
- Нарукавна нашивка 5-ї танкової дивізії СС «Вікінг»
-
Італійський закордонний паспорт Менгеле
- ↑ Press, Associated (11 січня 2017). Nazi doctor Josef Mengele's bones used in Brazil forensic medicine courses. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 20 січня 2017.
- ↑ Hævnen er sød: Forsøg med bestialsk nazilæges ligrester (дан.). Архів оригіналу за 20 січня 2017. Процитовано 20 січня 2017.
- ↑ Mengele, Josef - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (неп.). Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 21 серпня 2018.
- Особова справа Менгеле (зберігається у відділенні Національного управління архівів та документації США в місті Коледж-Парк, штат Меріленд).
- Народились 16 березня
- Народились 1911
- Померли 7 лютого
- Померли 1979
- Випускники Мюнхенського університету
- Випускники Франкфуртського університету
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Нагороджені чорним нагрудним знаком «За поранення»
- Нагороджені медаллю «За турботу про німецький народ»
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу з мечами
- Нагороджені Почесним кутом старих бійців
- Нагороджені Німецькою імперською відзнакою за фізичну підготовку
- Євгеністи
- Німецькі військові лікарі
- Німецькі антропологи
- Злочинці Голокосту
- Службовці Аушвіца
- Гауптштурмфюрери СС
- Члени НСДАП
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Потонулі