Йоланда Брунетті-Гетц
| Йоланда Брунетті-Гетц | |
|---|---|
| Народилася | 1940 Рим, Лаціо, Королівство Італія |
| Громадянство |  Італія |
| Національність | італійка |
| Діяльність | Дипломат |
| Alma mater | Римський університет ла Сапієнца |
| Посада | Надзвичайний і Повноважний Посол Італії в Україні. |
| Термін | 2000–2004 |
| Попередник | Бертінетто Джан Лука |
| Наступник | Фабіо Фаббрі |
Пані Йоланда Брунетті-Гетц (1940, Рим, Лаціо, Королівство Італія) — італійська дипломатка. Надзвичайний і Повноважний Посол Італійської Республіки в Україні[1].
Народилася у 1940 році в Римі. У 1962 закінчила Римський університет ла Сапієнца, факультет політичних наук;
З 1967 — дипломатична діяльність в МЗС Італії;
З 1969 — другий секретар Посольства Італії в Малайзії;
З 1972 — віце-консул, консул Генерального консульства Італії в Нью-Йорку;
З 1976 — працівник VIII відділу Генеральної дирекції з економічних питань МЗС Італії;
З 1977 — дипломатичний радник МЗС Італії;
З 1980 по 1984 — Надзвичайний і Повноважний Посол Італійської Республіки в Бірмі;
З 1984 — заступник Представника Італії в ОБСЄ;
З 1988 — керівник Відділу Азії та Тихоокеанського регіону Генеральної дирекції з питань співробітництва та розвитку МЗС Італії;
З 1989 — координатор Відділу багатосторонніх стосунків та надзвичайних ситуацій Генеральної дирекції з питань співробітництва та розвитку МЗС Італії;
З 1991 — керівник Центральної технічної групи Апарату генеральної дирекції з питань співробітництва та розвитку МЗС Італії;
З 1993 — керівник Відділу досліджень, вивчення та планування Генеральної дирекції з економічних питань МЗС Італії;
З 1995 — Надзвичайний і Повноважний Посол Італійської Республіки в Республіці Узбекистан;
З 1996 по 2000 — Надзвичайний і Повноважний Посол Італійської Республіки в Республіці Таджикистан;
З 2000 по 2004 — Надзвичайний і Повноважний Посол Італійської Республіки в Києві.
23 травня 2000 року — вручила вірчі грамоти Президенту України Леоніду Кучмі[2].
- ↑ УКРАЇНА ДИПЛОМАТИЧНА—2000 Науковий щорічник. Випуск перший (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2022. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ Леонид кучма: Украина и крым еще раз продемонстрировали всему миру преимущество диалога, а не противостояния. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 28 травня 2020.
- Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с.
- Україна дипломатична: Науковий щорічник. Вип. 4 / Упор. Л. Губерський, П. Кривонос, М. Кулінич, А. Денисенко. — К.: Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв, 2004. ISBN 966-7522-07-5