Перейти до вмісту

Йона Ярослав Григорович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Йона Ярослав Григорович
 Стрілець
 Козак
Загальна інформація
Народження29 січня 1900(1900-01-29)
Винники, Львівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Смерть1970
ПохованняВинниківський цвинтар
ГромадянствоЗУНР ЗУНР,  УНР
Військова служба
ПриналежністьЗУНР ЗУНР,  УНР
Рід військ УГА  Армія УНР
Війни / битвиУкраїнсько-польська війна
Українсько-радянська війна

Ярослав Григорович Йона (29 січня 1900, м. Винники  — 1970, м. Винники) — стрілець УГА (з 1 січня 1919 р.), козак Третьої Залізної стрілецької дивізії Армії УНР .[1][2]

Біографія

[ред. | ред. код]

Дід — Іван, батько — Григорій (9. 10. 1853 р. — 10. 11. 1933 р.), мати — Марта Дмитерко (19. 11. 1868 р. — 7. 11. 1944 р.). Йони — корінні винниківчани, жили на вулиці Замковій, 1 (від вул. І. Франка до міської ради). 1944 р. в їхню рідну домівку «совєти» заселили інших людей. (брати в цей час перебували поза межами України). Мамина братова (мама письменника Любомира Дмитерка) жила по вулиці Піддіброва. Вона віддала частину хати для Йони Ярослава, де поселився і брат Євген.[1].

Згодом, після сталінських концтаборів, до них приєднався Володимир. Навчався Ярослав у Львівській академічній гімназії (1912—1918 рр.). Після шести років навчання у гімназії пішов служити до війська.[1]. 17 листопада 1926 р. прийнятий на агрономічний відділ агрономічно-лісового факультету Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина). 16 лютого 1928 р. викреслений із списків студентів.[1].

В сталінські часи був ув'язнений, звільнений лише в хрущовську «відлигу». Помер і похований у Винниках на старому цвинтарі[1].

Двоюрідний брат — Дмитерко Любомир Дмитрович

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Байцар Андрій. Винниківчани брати Йони — борці за Україну http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-854 [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  2. Коваль Роман, Віктор Моринець. «Подєбрадський полк» Армії УНР". Том I. — К.:Історичний клуб «Холодний Яр», 2015. — 432 с.

Джерела

[ред. | ред. код]