Йон Балдвін Ганнібалссон
Йон Балдвін Ганнібалссон | |
---|---|
Jón Baldvin Hannibalsson | |
Народився | 21 лютого 1939 (85 років) Ісафіордюр |
Громадянство | Ісландія |
Діяльність | Дипломат, адвокат |
Alma mater | Університет Ісландії |
Знання мов | ісландська |
Посада | Надзвичайний і Повноважний посол Ісландії в Україні |
Партія | Union of Liberals and Leftistsd |
Батько | Hannibal Valdimarssond |
Нагороди | |
Сайт | jbh.is |
Йон Балдвін Ганнібалссон (ісл. Jón Baldvin Hannibalsson) (21 лютого 1939, Ісафіордюр) — ісландський політик і дипломат. Міністр фінансів Ісландії (1987–1988), Міністр закордонних справ Ісландії (1988–1995), Надзвичайний і Повноважний Посол Ісландії в Україні за сумісництвом (2004-2006).
Отримав ступінь магістра з економіки в Единбурзькому університеті в 1963 році. Навчався в Стокгольмському університеті з 1963 по 1964, а також навчався на викладача в Університеті Ісландії в 1965 році, пройшов курс у Центрі європейських досліджень Гарвардського університету з 1976 по 1977.
Працював редактором Frjáls þjóð (1964–1967) і Alþýðublaðið (1979–1982), Очолював ісландську соціал-демократичну партію (1984–1996), Був Міністром фінансів Ісландії (1987–1988), Міністр закордонних справ Ісландії (1988–1995), очолював делегацію Ісландії в той час, як Ісландія брала участь у формуванні Європейської економічної зони. Пізніше Надзвичайний і Повноважний Посол Ісландії у Сполучених Штатах Америки та Мексиці з 1998 по 2002, був послом в Фінляндії, Естонії, Латвії і Литві з 2002 по 2005 р.[1] Він визнав незалежність Балтійських держав у 1991 році.[2][3] Він також, був першим міністром закордонних справ у світі, хто визнав Хорватію як суверенну державу в 1991 році.
У січні 1991 року, після кровопролиття у Вільнюсі, він почав процес відновлення дипломатичних зв'язків між Литвою та Ісландією.
З 23 лютого 2004 по 12 жовтня 2006 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Ісландії в Україні за сумісництвом.[4]
- Командор Великого хреста ордена Великого князя Литовського Гедимінаса (Литва)
- Почесний громадянин міста Вільнюса.
- Орден Хреста землі Марії, 1-го ступеня. (Естонія)
- ↑ Jón Baldvin Hannibalsson (speaker profile). Барселонський центр з міжнародних справ. 2009. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 12 березня 2013.
- ↑ Jón Baldvin Hannibalsson. (The profile was written for the exhibition "Good-bye, Charlie! 20 Years since the Fall of Communism in Europe). Естонський історичний музей. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 березня 2013.
- ↑ Kristensen, Gustav N. 2010. Born into a Dream. EuroFaculty and the Council of the Baltic Sea States. Berliner Wissentshafts-Verlag. ISBN 978-3-8305-1769-6.
- ↑ Міністерство закордонних справ Ісландії. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 11 лютого 2015.
- Йон Балдвин Ханнибалссон
- Дипломатический «скандал» в Ужуписе: исландцы не смогли прочесть текст конституции [Архівовано 11 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Над исландцами, первыми признавшими независимость Литвы, посмеялись в Вильнюсе [Архівовано 11 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Исландия укрепляет связи [Архівовано 11 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Нет пути назад. "Молодежь Эстонии" 21.08.01 [Архівовано 11 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Jón Baldvin Hannibalsson [Архівовано 11 лютого 2015 у Wayback Machine.]