Йорданська долина (Близький Схід)
| Йорданська долина | |
 | |
| Гірський хребет | гори Нафталіd |
|---|---|
| Країна |
 Йорданія |
| Розташовується на водоймі | Йордан |
 | |
 Йорданська долина у Вікісховищі | |
32°19′1.9992001000036″ пн. ш. 35°34′12.000000100001″ сх. д. / 32.31722° пн. ш. 35.57000° сх. д.
Долина річки Йордан є географічним регіоном, що є частиною більш великої Йорданської рифтової долини. Вона має довжину 120 км і ширину 15 км, з півдня вона обмежена Мертвим морем, на півночі — Тиверіадським озером. А також додатково 155 км на південь від Мертвого моря до Акаба — район також відомий як Ваді Арава або долина Арава. Він утворює кордон між Ізраїлем та Йорданією на півночі і східну смугу Західного берегу, на півдні.
47 тис. палестинців живуть на терені долини, що є Західним берегом, у двадцяти постійних громадах, одне з них місто Єрихон; більше тисячі, головним чином бедуїнів, живуть у тимчасових поселеннях.[1] Близько 11 000 ізраїльтян проживають в 17 кібуцах, які є частиною Регіональної ради Йорданської долини (івр. מועצה אזורית עמק הירדן) в Ізраїлі.[2] Ще 7 500 осіб живе в двадцяти шести ізраїльських поселеннях і п'ять таборів бригади Нахаль — на Західному березі[1]. Населення Йорданської долини становить понад 85 000 осіб[3], більшість з них фермери, а 80 % господарств у Йорданської частині долини є сімейні ферми площею що не перевищує 30 дунамів[4].
В північній частині долини відомій як Гор, клімат на кілька градусів тепліше, ніж на прилеглих теренах, що дозволяє цілорічно займатись сільським господарством. Родючі ґрунти та водопостачання зробили Гор ключовим у галузі сільського господарства Ізраїлю[5]. Річка Йордан має живлення з декількох джерел, головним чином з гір Антиліван в Сирії. Вона прямує в Тиверіадське озеро, що на 212 метрів нижче рівня моря, а потім тече в Мертве море[5].
Початок сільського господарства в Гор датується приблизно 10 000 років тому. Цей район родючих земель був згаданий в Старому Завіті, річку Йордан шанують християни, як місце, де Іван Хреститель хрестив Ісуса Христа[5].
В останні кілька десятиліть, сучасні методи ведення сільського господарства значно розширили обсяг сільськогосподарського виробництва в районі[5]. Будівництво Східногорського каналу Йорданією в 1950-х роках (нині відомий як Канал короля Абдулли), який прямує східним берегом долини річки Йордан, на 69 км і надав можливість зрошування нових районів[5]. Впровадження переносних теплиць викликало семиразове збільшення продуктивності праці, що дозволило Йорданії розпочати експорт великих обсягів фруктів і овочів цілий рік[5].
До війни 1967, в долині на Йорданському боці мешкало близько 60 000 осіб, головним чином дехкан та номадів[3]. До 1971 населення скоротилося до 5.000 в результаті війни і конфлікту між палестинськими партизанами і йорданськими збройними силами у 1970-71. Інвестиції з боку йорданського уряду в регіон дозволило збільшити населення до 85.000 в 1979[3].
З часу закінчення війни 1967, кожний ізраїльський уряд розглядає долину як «східний кордон» між Ізраїлем та Йорданію[1]. Більша частина долини знаходиться на терені сучасного Ізраїлю та на Західному березі, було оголошено державною землею і передано під юрисдикцію ізраїльських регіональних рад Регіональної ради Йорданської долини і Мегілоту (Bik'at HaYarden і Megilot). В рамках цієї угоди в Осло, смуга була класифікована як Площа C, за винятком анклаву навколо Єрихону.
Ізраїль спочатку планував побудувати в східній частині продовження бар'єр в рамках ізраїльського бар'єру Західного берегу, відокремлюючи долину річки Йордан, від іншої частини Західного берега. Від плану відмовились через міжнародну критику маршруту проходження бар'єру в цілому, а також згідно з рішенням Міжнародного суду від червня 2004. Замість цього, було створено режим дозволів та жорстких обмежень на пересування палестинців в долині річки Йордан. «Бецелем», наголосило: "Ці акти слугують заміною для будівництва фізичного бар'єра, створюючи ситуацію в долині річки Йордан практично ідентичною тій, яка є в «зоні відчуження» між ізраїльським бар'єром Західного берегу та «зеленою лінією».[1]
- ↑ а б в г B'tselem (13 лютого 2006). Israel has de facto annexed the Jordan Valley. Архів оригіналу за 1 березня 2009. Процитовано 22 квітня 2009.
- ↑ About Emek Hayarden R.C. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 22 квітня 2009.
- ↑ а б в Jordan. Country Data. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 10 липня 2007.
- ↑ Dana Charkasi (31 серпня 2000). High tech may water Jordan Valley, but dry up family farming. Jordan Times. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 22 квітня 2009.
- ↑ а б в г д е Touristic Sites: The Jordan Valley. The Hashemite Kingdom of Jordan. Архів оригіналу за 1 травня 2009. Процитовано 23 квітня 2009.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |