Перейти до вмісту

Йорден ван Форест

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Йорден ван Форест
Йорден ван Форест
Йорден ван Форест
Країна Нідерланди Нідерланди
Народження 30 квітня 1999(1999-04-30) (25 років)
Утрехт, Нідерланди
Титул Гросмейстер (2016)
Рейтинг ФІДЕ 2678 (№ 56 у рейтингу ФІДЕ у березні 2020 року)
Піковий
рейтинг
2678 — 56 місце (березень 2020 року)

Йорден ван Форест (нід. Jorden van Foreest, 30 квітня 1999(19990430), Утрехт) — нідерландський шахіст, гросмейстер (2016). Чемпіон Нідерландів 2016 року.

Його рейтинг станом на березень 2020 року — 2678 (56-те місце у світі, 2-ге у Нідерландах).

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Йорден народився в Утрехті 30 квітня 1999 року, його дитинство пройшло у Гронінгені. Ван Форест походить із знатної родини Ван Форестів. Йорден є правнуком відомих у минулому шахістів Арнольда ван Фореста та Дірка ван Фореста. Як Арнольд, так і Дірк були триразовими чемпіонами Нідерландів (Арнольд у 1889, 1893, 1902 роках, Дірк у 1885—1887 роках)[14].

Йорден — найстарший у багатодітній сім'ї Форестів, він має чотирьох братів та одну сестру[15] Його батько Нікі ван Форест працює на факультеті економіки та бізнесу Гронінгенського університету, а мати Шиела Тімп — лікар та програміст. Його молодший брат Лукас (2001 р.н.) теж гросмейстер (2018)[16], у 2019 році став чемпіоном Нідерландів випередивши Йордана. Сестра Махтельд (нар. 2007 р.) у віці 6 років здобула перемогу у чемпіонаті Нідерландів серед дівчат до 10 років і поділила друге місце в чемпіонаті Нідерландів серед юніорок до 20 років, коли їй було лише 9 років. У 2017 році вона стала першою дівчиною, яка коли-небудь виграла чемпіонат Нідерландів серед хлопчиків до 12 років[17].

Зміни рейтингу

[ред. | ред. код]
Зміни рейтингу Ело[18]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 23rd European Youth Chess Championship 2013 — Open U14. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
  2. Final Ranking after 9 Rounds. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 16 січня 2020.
  3. 4th quarter Presidential Board Meeting 2015. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 16 січня 2020.
  4. Van Foreest, Jorden FIDE Chess Profile. Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
  5. Top-40 Nederlandse schakers. 27: Jorden van Foreest. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
  6. Staff writer(s) (15 вересня 2015). FIDE World Junior U20 Championship (Open). Chess Results. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 16 січня 2020.
  7. Silver, Albert (4 січня 2016). Groningen Festival won by Jorden van Foreest. ChessBase. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 16 січня 2020.
  8. McGourty, Colin (30 серпня 2016). 17-year-old Van Foreest wins Dutch title. Chess24. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 16 січня 2020.
  9. Staff writer(s) (25 листопада 2017). World Junior under 20 Championship 2017 (150309): Van Foreest Jorden. Chess Results. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 16 січня 2020.
  10. Staff writer(s) (28 січня 2018). Results of Tata Steel Challengers 2018. Tata Steel Chess. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
  11. McGourty, Colin (28 січня 2019). Tata Steel 2019, 13: Carlsen’s Magnificent Seven. Chess24. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 16 січня 2020.
  12. Besenthal, Klaus (7 липня 2019). Niederländische Meisterschaft: Lucas van Foreest siegt nach Tiebreak (German) . ChessBase. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 16 січня 2020.
  13. Tata Steel Chess: Caruana ends with a win, Anton clinches Challengers. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 27 січня 2020.
  14. Derakhshani, Dorsa (4 січня 2017). Jorden van Foreest on his career so far. Chess24. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
  15. Jorden van Foreest on his career so far. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
  16. Van Foreest, Lucas FIDE Chess Profile. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 16 січня 2020.
  17. De stelling Van Foreest, een schaakfamilie. Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 16 січня 2020.
  18. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання

[ред. | ред. код]