Очікує на перевірку

Йос ван Красбек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йос ван Красбек
нід. Joos van Craesbeeck
«Курець», імовірний автопортрет
Народження1605/1606
Неерлінтер
Смерть23 січня 1654(1654-01-23)
 Брюссель
Національністьфламандець
КраїнаНідерланди Нідерланди
Жанрпобутовий жанр, натюрморт, релігійна композиція
Навчанняучень Адріана Брауера
Діяльністьхудожник
Напрямокфламандське бароко
Роки творчості1633—1662
ЧленАнтверпенська гільдія святого Луки[d]
Роботи в колекціїМузей Прадо, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея Канади, Королівський музей витончених мистецтв, Музей витончених мистецтв, музей Пікардіїd, Музей образотворчих мистецтв, Державний музей мистецтв, Ермітаж, Музей історії мистецтв, Національний музей у Варшаві, Баварські державні колекції картин, Бременська картинна галерея, Державна картинна галерея (Карлсруе), Королівські музеї витончених мистецтв[1], Берлінська картинна галерея, Національний музей старовинного мистецтва, Hallwyl Museumd, Музей витончених мистецтв, Museumslandschaft Hessen Kassel, Musée Denond, Musée de la Princeried, Національний музей, Mannheimer Galeried, Музей Боуз і Музей мистецтв Філадельфії
CMNS: Йос ван Красбек у Вікісховищі
«Спокуса святого Антонія»

Йос ван Красбек (нід. Joos van Craesbeeck, близько 1605/1606, Неерлінтер[nl] у провінції Фламандський Брабант — близько 1662, Брюссель) — бароковий фламандський художник, представник антверпенської школи.

Біографія

[ред. | ред. код]

Йос ван Красбек спочатку працював в Антверпені. Близько 1633 року його прийняли у гільдію святого Луки як художника і пекаря. 1650 року переїхав на постійне проживання до Брюсселя, де він став майстром гільдії.

Був учнем Адріана Брауера, від якого взяв схильність до грубуватих, реалістичних і часто гротескних жанрових сцен із життя нижчих верств суспільства, селян або простолюдинів. Писав невеликі форми, які характеризуються експресією і балансуванням на межі непристойності і гарного смаку.

Після поїздки до Брюсселя відмовився від манери, перейнятої у Брауера і його твори уподібнились до картин Якоба Йорданса та інших фламандських майстрів.[2][3].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • «Лютніст»
    «Лютніст»
  • «Художня студія»
    «Художня студія»
  • «П'ять органів чуття»
    «П'ять органів чуття»
  • «Три юнаки, що пишуть музику»
    «Три юнаки, що пишуть музику»
  • «Жовніри-картяри у вартовому приміщенні»
    «Жовніри-картяри у вартовому приміщенні»
  • «Картярі»
    «Картярі»
  • «Пияцьке товариство біля копчми»
    «Пияцьке товариство біля копчми»
  • «Смерть - нагла. Сварка у корчмі»
    «Смерть - нагла. Сварка у корчмі»
  • «Селяни-пияки біля корчми»
    «Селяни-пияки біля корчми»
  • «Відвідання лікаря» (аналіз сечі)
    «Відвідання лікаря» (аналіз сечі)
  • «Інтер'єр з доктором, який лікує пацієнта»
    «Інтер'єр з доктором, який лікує пацієнта»
  • «Биття вошей»
    «Биття вошей»

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/van-craesbeeck-joos-1
  2. ↑ J. Paul Getty Museum — біографія. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  3. ↑ Спокушання святого Антонія. Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 29 серпня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йос_ван_Красбек&oldid=37721769