КТ (серія будинків)
КТ (111-161)— серія 12- та 16-поверхових великопанельних житлових будинків. Розроблена на початку 1970-х років КиївЗНДІЕПом (архітектори О. І. Заваров, Ф. І. Боровик, І. Я. Дубасов, Ю. Г. Репін, С. Я. Ходик, Д. Д. Шафтанов; інженери-будівельники І. В. Онищенко, А. Ф. Косой, Е. Д. Лабінова, Ю. Л. Головченко, О. А. Згурський, В. Ф. Гершкович, В. М. Ляховецький, А. Г. Гузовська, І. А. Снітко) спільно з ДБК-3 (на Посту-Волинському) Головкиївміськбуду (інженери-будівельники І. С. Горохов, А. Г. Коренюк).[1] Поширена в Києві та Київській області.
Серію КТ почали будувати спільно з 16-поверховою серією БПС-6, проте згодом перевагу віддали саме КТ. Серія КТ була економніша (менша витрата залізобетону) і практичніша. Планування цієї серії були кращими, ніж у БПС-6.
Першими будували 12-поверхові будинки серії КТ-12. Перші будинки збудовані на Виноградарі та на масиві Микільська Борщагівка (наприклад Якуба Коласа, 13). Ці будинки відрізнялися характерними виступами у кутах будівлі. Будівельники швидко перейшли на 16-поверхові будинки КТ-16, які споруджувалися з тих самих елементів, що й КТ-12. Виступи в кутах будівлі прибрали для спрощення конструкції. Пік будівництва будинків серії КТ припав на середину 1970-х та 1980-ті роки.
У серії КТ було застосовано конструктивну схему серії БПС: несучими були внутрішні стіни з єдиним кроком. Зовнішні стіни не є несучими. У разі проблем із міцністю та герметичністю стиків зовнішніх панелей будівлі нічого не загрожує. У серії застосований єдиний крок поперечних стін, що дорівнює 3,3 м, і прийнята з умов міцності та звукоізоляції товщина внутрішніх та зовнішніх стін дали можливість максимально уніфікувати індустріальні вироби 12- та 16-поверхових будинків та блок-секцій. Товщина внутрішніх міжквартирних стінових панелей 16 см, міжкімнатних — 14 см. У 16-поверхових будинках міжкімнатні панелі на чотирьох нижніх поверхах прийняті товщиною 16 см. Перекриття запроектовані з суцільних плоских залізобетонних панелей товщиною 16 см, підлога — з лінолеумом. Зовнішні стінові панелі розміром на дві кімнати мають тришарову конструкцію та товщину 30 см.
При проектуванні зовнішніх стінових панелей особлива увага приділялася герметичності стиків. Покриття зовнішніх панелей зроблено з водонепроникного покриття, до складу якого входить дрібний щебінь, який створює характерну текстуру стіни.
Квартири серії КТ призначені для сімейного заселення: всі кімнати мають окремі входи. У 3-кімнатних квартирах застосовано прийом розкриття загальної кімнати у бік спальні. Кухні прийнято площею 8,3 м². Ванни прийняті довжиною 1,7 м. Ширина передпокою у 1- та 2-кімнатних квартирах 1,5 м, у 3-кімнатних — 2,0 м. Усі квартири мають вбудовані шафи, комори та антресолі. На І поверсі запроектовано приміщення для зберігання колясок та велосипедів. Для радянського часу дома серії КТ мали гарні планування.
Будинки серії КТ стали одними із найпоширеніших у міській забудові міста Києва. Найбільша концентрація цих будинків спостерігається на житловому масиві Виноградар. Там представлені всі модифікації серії, починаючи з перших КТМ та закінчуючи сучасними КТУ.
- Крок у поперечних осях 3,3 м.
- Кроки в повздовжніх осях 1,6 + 4,1 + 1,6 + 4,1 + 1,6 м.
- Висота поверху 2,8 м.
- Товщина зовнішніх несних стін 0,3 м.
- Матеріал несних стін: керамзитобетон.
- Залізобетонні пласкі перекриття.
Ознаками всіх будинків є:
- балкон під'їзду випирає на 1,6 м з характерним малюнком вікон;
- покриття зовнішніх стін «шуба»;
- майже всі варіанти складаються з парних секцій;
- балкони квартир випирають на 1,6 м, по краям секції лоджії;
- торці без вікон, горизонтальні шви панелей довжиною 4,1 і 5,7 м не співпадають зі швами панелей шириною 1,6 м;
- окремий вхід в сміттєкамеру праворуч від під'їзду, у ранніх варіантах — без козирка;
- електрощитова знаходиться в крайній лівій кімнаті першого поверху правої секції з окремим входом з лоджії.
Перші проєкти серії. Будувалися в 1975–1976 на Борщагівці, Виноградарі та Оболоні. Відмінностями від серії КТ є торці з вікнами, гострі кути з бальконами, вікна балькону сходів, що нагадують телефонний диск, більші і частіші вікна горища.[2][3]
96 помешкань: 50 двокімнатних, 46 трьохкімнатних. Дві секції по 8 кроків. Широтна орієнтація.
-
фасад і план 1 поверху -
план типового поверху -
Саперна слобідка, вул. Велика Китаївська, 10, 1981 -
Бровари, вул. Петлюри, 25Б — 111-161-1/1.2
144 квартир: 30 однокімнатних, 46 двокімнатних, 48 трьохкімнатних. Дві секції по 10 кроків. Меридіональна орієнтація.
- єдиний будинок Караваєві Дачі, вул. Олекси Тихого, 59, 1978.
192 квартири: 1 однокімнатна, 99 двокімнатних, 92 трьохкімнатних. Чотири секції по 8 кроків. Широтна орієнтація.
- Печерськ, вул. Панаса Мирного, 11, 1980.
-
фасад і план 1 поверху -
план типового поверху
16 поверхів.
Близько 1986 було дещо змінено проєкт:
- висота ліфтової надбудови була збільшена задля розміщення протипожежної автоматики;
- вікна сходів, що не задимляються, змінені з 4 однакових шестикутних на два прямокутних та одне напівкругле, при чому напівкруглі вікна попарно поверхів змінюють напрям дуги.
Нові проєкти отримали .2 на кінці назви.
Ще пізніше з'явився варіант із двома симетричними шестикутними вікнами, що також змінювались по поверхам попарно.
Незалежно від змін під'їзду у пізніших будинків зменшені вікна квартир з трьохстворчатих на двостворчаті.
64 квартири: 33 двокімнатних, 31 трьохкімнатна. Одна секція в 8 кроків. Широтна орієнтація.
79 квартир: 17 однокімнатних, 30 двокімнатних, 31 трьохкімнатна, 1 п'ятикімнатна. Одна секція зі змішаними кроками.
- 26-й мікройрайон Троєщини:
- вул. Рейгана, 44а, 1997;
- вул. Рейгана, 46;
- вул. Лаврухіна, 7а, 1993;
- вул. Лаврухіна, 11а;
- Новобіличі, вул. Клавдіївська, 23/15, 1998;
- Українка, вул. Зв'язку, 3 — 9 поверхів.
128 квартир: 64 однокімнатних, 2 трьохкімнатних, 62 чотирикімнтаних. Дві секції по 8 кроків. Широтна орієнтація.
128 помешкань: 66 двокімнатних, 62 трьохкімнатних. Дві секції по 8 кроків. Широтна орієнтація.
-
фасада і план 1 поверху -
план типового поверху -
Троєщина, вул. Рейгана, 4а, 1983 -
Троєщина, вул. Закревського, 47а, 1983 -
Сирець, вул. Ічкерська, 18, 1985 -
Нова Дарниця, вул. Литвинського, 42/15, 1985 -
Караваєві Дачі, вул. Гетьмана, 40 (1981), 42 (1988), 44 (1986) і 46 (1988) -
-
-
Рембаза, вул. Поліська, 4 і 4а -
-
Позняки, вул. Здолбунівська, 11Б, 1992 (праворуч). Ліворуч будинок № 9А (2003) серії КТУ, видні відмінності порівняно з КТ: кімнати подовжені до однієї лінії з балконами і балкони на торці.
192 квартир: 66 однокімнатних, 62 двокімнатних, 64 трьохкімнатних. Дві секції по 10 кроків. Меридіональна орієнтація.
-
фасад і план 1 поверху -
план типового поверху -
Позняки, вул. Княжий Затон, 2Б, 2001 — останній рік будівництва серії КТ
256 квартир: 1 однокімнатна, 131 двокімнатна, 124 трьохкімнатних. Чотири секції по 8 кроків. Широтна орієнтація.
- Троєщина, просп. Червоної Калини, 14/13, 1986,
- Рембаза, вул. Бориспільська, 34, 1986.
18 поверхів, 216 квартир, планування аналогічно проєкту 111-161-04/1.2.
-
Позняки, вул. Ревуцького, 10/2, 1991 -
Позняки, вул. Ревуцького, 10/2, 1991
На Теремках-I були побудовані два будинки серії КТ з 29 та 68 секцій від 12 до 21 поверхи, розташованими як стільники з особливими трьохпроменевими секціями. Будинки мають різні адреси, а сумарна кількість квартир складає 4496, це найбільший будинок Києва, і 1936. Будинки мають відмінні вікна сходів під'їздів: два трикутних і одне у формі трапеції, що нагадують ікла.
- Південна Борщагівка, вул. Симиренка, 22Б, 1995 — 8 та 10 поверхів
- Васильків, вул. Сонячна, 3 — 9 поверхів
- Бородянка, вул. Миру 12 і 14 — по 5 поверхів
- ↑ Серия КТ. kievbuilding.com.ua. Процитовано 9 грудня 2022.
- ↑ КТ-12-3 Проєкти та планування | my-Realty - Портал київської нерухомості
- ↑ КТМ (111-161)
- Серия 161
- Серия КТ
- Госстрой Украинской ССР. 3. Крупнопанельные здания // Территориальный каталог типовых строительных конструкций и изделий для жилищно-гражданского строительства в г. Киеве. — Сборник ТК 131-2.87. Изменение № 1. — Киев : Киевпроект, 1990. — С. 389–396.