Кабакаєв Семен Вікторович
 |
| Кабакаєв Семен Вікторович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 10 березня 1990 (34 роки) Ворошиловград, Українська РСР, СРСР |
| Alma mater | Луганський національний аграрний університет |
| Нагороди |   |
Семен Вікторович Кабакаєв (нар. 10 березня 1990, Луганськ, Україна) – український громадський діяч, голова громадської організації «Безпека та взаємодія в Україні»[1], координатор проєкту «Стоптерор». Безпартійний.
Народився 10 березня 1990 року у місті Луганськ[2]. Має вищу освіту. Закінчив Луганський національний аграрний університет[джерело не вказане 1467 днів] з освітнім рівнем спеціаліста.
З червня 2014 року — співзасновник та координатор волонтерського проєкту «Стоптерор». Організовував за рахунок приватних пожертв та волонтерської праці інформаційну підтримку Збройним Силам, добровольчим підрозділам та державним правоохоронним органам України в протидії російській збройній агресії на сході України[джерело не вказане 1467 днів]. Зокрема, брав активну участь в організації роботи інтернет-майданчику «Стоптерор», метою якого є збір, документування, верифікації, систематизації, візуалізації повідомлень громадян та активістів, про факти російської збройної агресії на сході України[джерело не вказане 1467 днів].
З березня 2015 року — засновник та голова громадської організації «Безпека та взаємодія в Україні»[3]. Громадська організація створена для сприяння розвитку демократії, захисту прав і свобод людини, а також для допомоги у захисті цілісності України як незалежної, суверенної, правової, розвиненої держави.
У жовтні 2015 року презентував звіт «Маріонетки Кремля. Дорога війни на Донбасі» проєкту «Стоптерор», який містив докази російської агресії на території України[4].
2 лютого 2016 року Кабакаєв та його товариш, журналіст Філімоненко Всеволод Костянтинович виявили одного з ватажків ЛНР Олега Корсунського в київському ресторані. Через день після цього Корсунського було арештовано[5].
У червні 2018 року виступив співкоординатором ініціативної групи «Томос 2018». Як представник цієї групи провів зустріч з Вселенським патріархом Варфоломієм, на якій передав звернення від українських громадських організацій на підтримку надання Україні томосу[6].
З листопада 2018 року — засновник та голова громадської організації «Рух за Українську Помісну Церкву»[7].
У листопаді 2020 року разом з Володимиром Василенком презентував доповідь «Збройна агресія Російської Федерації проти України. Участь Збройних сил Російської Федерації в бойових діях на територіях Донецької та Луганської областей у період із березня 2014 р. до лютого 2015 р.»[8].
У 2019 році під час президентської виборчої кампанії був довіреною особою кандидата на пост Президента України Петра Порошенка[9].
2022 р. від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Кабакаєв Семен вступив до лав ЗСУ[10].
Співзасновник проєкту «Стоптерор»[11][джерело не вказане 1467 днів]. Це інтернет-ресурс, що збирає інформацію про дислокацію і пересування сил противника, допомагає координуватися підрозділам сил АТО, сприяє взаємодії українських військових з місцевими жителями для проведення бойових операцій. Ініціатива дозволяє мінімізувати втрати серед українських бійців та мирного населення. Активісти проекту допомагали військовим під час визволення Слов'янська, Краматорська, Щастя, Рубіжного, Попасної, Маріуполя та інших населених пунктів Донбасу.
Співзасновник проекту «Huntsman», метою якого було створення єдиної бази доказів агресії РФ, воєнних та гуманітарних злочинів, скоєних в Україні[джерело не вказане 1467 днів].
Співзасновник проекту «War crimes of Russia», який був створений для допомоги Україні у створенні доказової бази по фактах агресії РФ, воєнних злочинів та порушення прав людей на окупованих територіях для подачі позовів проти РФ в подальшому у міжнародні суди (МКС, Міжнародний суд ООН, ЄСПЛ)[12].
У 2019 році Указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня[13].
У 2022 році Указом Президента України нагороджений орденом Данила Галицького[14].
Одружений[джерело не вказане 1467 днів], виховує доньку[джерело не вказане 1467 днів].
- ↑ Громадська організація «Безпека та взаємодія в Україні»
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ БЕЗПЕКА ТА ВЗАЄМОДІЯ В УКРАЇНІ — Код ЄДРПОУ 39774355. youcontrol.com.ua. Процитовано 24 листопада 2020.
- ↑ Маріонетки Кремля. Дорога війни на Донбасі. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 24 листопада 2020.
- ↑ Одного з колишніх ватажків "ЛНР" помітили в київському ресторані. LB.ua. 3 лютого 2016. Процитовано 12 серпня 2024.
- ↑ Ми обійшли ФСБ: волонтер про зустріч із Патріархом і те, коли Україна отримає помісну церкву. OBOZREVATEL. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 27 листопада 2020.
- ↑ ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "РУХ ЗА УКРАЇНСЬКУ ПОМІСНУ ЦЕРКВУ" - #42615350 - Основна інформація - Clarity Project. clarity-project.info. Процитовано 24 листопада 2020.
- ↑ Презентація доповіді «Збройна агресія Російської Федерації проти України». www.ukrinform.ua. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
- ↑ Про реєстрацію довірених осіб кандидата на пост Президента України Порошенка П.О. на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 24 листопада 2020.
- ↑ Громадський активіст та військовослужбовець ЗСУ Семен Кабакаєв розповів, що активну фазу наступальних дій на Сході України РФ розпочала ще півтора тижня тому. Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 19 квітня 2022.
- ↑ До Полтавщини з робочим візитом приїхав координатор проекту «Стоп Терор» Семен Кабакаєв. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 21 березня 2019. Процитовано 21 лютого 2024.
- ↑ War crimes of Russia | Громадська Організація «Безпека та взаємодія в Україні». ca-scu.org. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 24 листопада 2020.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №188/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 27 листопада 2020.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №175/2022 Про відзначення державними нагородами України. 26.03.2022. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
