Кабалістичний орден Троянди-Хреста
| Кабалістичний орден Троянди-Хреста | |
| Дата створення / заснування | 1888 |
|---|---|
 | |
| Засновник | Станіслас де Гуаїтаd і Жозефін Пеладанd |
| Менеджер/директор | Станіслас де Гуаїтаd і Папюс |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Розташування штаб-квартири | Париж |
| Офіційний сайт | |
Кабалістичний орден Троянди-Хреста (фр. Ordre kabbalistique de la Rose-Croix — OKRC) — перше окультне товариство у Франції, засноване Станісласом де Гуаїта та Жозефіном Пеладаном у 1888 році[1].
Його структура та вчення мали схожості з першим орденом Мартіністів — Ordre des Supérieurs Inconnus — заснованим Жераром Анкоссом (більш відомим як Папюс). Орден робить наголос на християнській кабалі як сфері вивчення та напрямку духовної роботи[2].
OKRC проводив заняття з християнської кабали — езотеричної форми християнства — з метою розкрити приховану містичну здатність «проникнути в суть Біблії та Божественного»[3].
Крім того, орден проводив іспити та виставляв оцінки, які називалися за науковими ступенями в університетах. Ця риса вигідно відрізняла орден від основної маси таємних товариств свого часу[1].
Структура ступенів була створена у формі університету, їх присуджували лише тим, хто відвідував лекції та складав іспити[1].
У 1890—1891 роках один із перших засновників Жозефін Пеладан покинув OKRC і заснував власний орден Троянди-Хреста і храму Ґрааля, до складу якого входило багато видатних художників-символістів того періоду[4]. Причиною розколу стала відмова Пеладана «асоціювати себе зі спіритизмом, масонством або буддизмом»[5].
Станіслас де Гуаїта, навпаки, заявив, що не хоче перетворювати орден на салон для художників[6].
Після раптової смерті Станісласа в 1897 році Папюс змінив його на посаді великого магістра OKRC, він був «Délége General de l'Ordre kabbalistique de la Rose-Croix» до своєї смерті в 1916 році[7].
Сьогодні орден все ще діє в кількох країнах світу[1].
Станом на 2019 рік нинішнім головою ордену є французький публіцист і духовний вчитель Жан-Луї де Біазі є. Він живе в Лас-Вегасі[8].
- ↑ а б в г Greer, John Michael (2006). The Element Encyclopedia of Secret Societies. с. 252—253.
- ↑ Caillet, Serge (2003). La Franc-maçonnerie égyptienne de Memphis-Misraïm (фр.). с. 200.
- ↑ Aptekman, Marina (2011). In the Beginning Was the Word. In the Beginning Was the Word: Magical Kabbalah, the Occult Revival, and the Linguistic Mysticism of the Silver Age. Kabbalistic Allegory in Russian Literature. Academic Studies Press. с. 153—187. doi:10.2307/j.ctt1zxsj66.6. ISBN 978-1-934843-38-3. JSTOR j.ctt1zxsj66.6. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ Le Salon de la Rose-Croix | Histoire et analyse d'images et oeuvres. histoire-image.org (нім.). Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ Churton, Tobias (2005). Gnostic Philosophy: From Ancient Persia to Modern Times. Rochester, Vermont: Inner Traditions. с. 322. ISBN 9781594777677.
- ↑ Billy, André (1971). Stanislas de Guaita (фр.). с. 37.
- ↑ Roggemans, Marcel (2009). History of Martinism and the F.U.D.O.S.I. Morrisville, North Carolina: Lulu Press. с. 36. ISBN 978-1-4092-8260-0.
- ↑ Jean-Louis de Biasi. www.debiasi.org. Процитовано 17 квітня 2018.
