Кабінет Сіпіля
Кабінет Сіпіля (фін. Sipilän hallitus швед. Regeringen Sipilä — 74-й кабінет міністрів Фінляндії, який очолює Юга Сіпіля. Сформований 28 травня 2015 та схвалений Президентом Саулі Нійністьо 29 травня 2015, коли закінчив свої повноваження кабінет міністрів на чолі з Олександром Стуббом.
8 березня 2019 уряд подав у відставку, яка була прийнята президентом (при цьому уряд продовжив виконувати свої обов'язки як тимчасовий перехідний уряд)[1]. Кабінет Сіпіля закінчив свою роботу 6 червня 2019, в той же день президентом Фінляндії був затверджений новий кабінет Рінне.
У складі кабінету спочатку було 14 міністрів, в тому числі 9 чоловіків і 5 жінок[2].
4 червня 2015 114 голосами «за» при 72 «проти» (13 депутатів були відсутні) уряд отримав вотум довіри Едускунти[3].
Розподіл посад міністрів в кабінеті Сіпіля між парламентськими партіями на момент створення уряду був наступним[4]:
|
6
|
|
4
|
|
4
|
Серйозна криза у відносинах між партіями, що входили до уряду, виникла в листопаді 2015 під час перемовин про реформу у Міністерстві соціальних справ і охорони здоров'я. Терміни закінчення перемовин неодноразово зсувалися, при цьому Юга Сіпіля заявляв про можливий розпуск уряду. Незважаючи на те, що компромісне рішення все ж було знайдене, представники урядових партій заявили, що довіра всередині уряду підірвана[5].
22 червня 2016 президент Фінляндії Саулі Нійністьо призначив нових міністрів від коаліційної партії: посаду міністра фінансів обійняв голова коаліціянтів Петтері Орпо, міністром зовнішньої торгівлі та розвитку став депутат першого скликання Кай Мюккянен, а міністром внутрішніх справ — Паула Рісікко; Олександр Стубб і Леніта Тойвакка були звільнені від міністерських посад[6].
29 грудня 2016 на посаді міністра економічного розвитку Оллі Рена (Фінляндський центр), який з початку 2017 став директором Банку Фінляндії, змінив Міка Линтіля[7].
У 2017 в результаті поділу деяких міністерських постів кабінет поповнився трьома новими міністрами: Ярі Лепп (Фінляндський Центр) став міністром сільського і лісового господарства, Антті Гяккянен (Кокоомус) — міністром юстиції, а Сампо Терго (Справжні фіни) — міністром з питань ЄС, культури і спорту. Президентом Фінляндії вони були затверджені на своїх посадах 5 травня 2017[8].
У червні 2017 року партії Істинні фіни стався розкол, в результаті якого 20 членів парламентської фракції цієї партії сформували нову фракцію під назвою «Нова альтернатива». В неї, зокрема, увійшли всі діючі міністри кабінету Сіпіля; пізніше на основі «Нової альтернативи» була сформована нова партія «Синє майбутнє», яка 15 листопада 2017 була зареєстрована в Міністерстві юстиції Фінляндії та внесена до партійного реєстру[9].
У лютому 2018 міністр внутрішніх справ Паула Рісікко була обрана спікером Едускунти. Замість неї на цю посаду був призначений міністр Кай Мюккянен; на посаді міністра зовнішньої торгівлі його змінила Анне-Марі Віролайнен[10][11].
Міністр | Строк повноважень | Партія | ||
---|---|---|---|---|
Прем'єр-міністр Фінляндії Юга Сіпіля |
bgcolor="#006400" | | Фінляндський центр | ||
Міністерство зовнішніх справ Фінляндії | ||||
Міністр закордонних справ Фінляндії і замісник прем'єр-міністра Тімо Сойні |
bgcolor="#FFFF00" | | Синє майбутнє | ||
Міністерство зовнішньої торгівлі і розвитку Фінляндії | ||||
Міністр зовнішньої торгівлі і розвитку Фінляндії Леніта Тойвакка Кай Мюккянен Анне-Марі Віролайнен |
bgcolor="#082567" | | Національна коаліція (Кокоомус) | ||
Міністерство праці та юстиції Фінляндії | ||||
Міністр праці і юстиції Фінляндії Ярі Ліндстрьом Антті Гяккянен |
bgcolor="#FFFF00" | | Синє майбутнє Національна коаліція (Кокоомус) | ||
Міністерство внутрішніх справ Фінляндії | ||||
Міністр внутрішніх справ Фінляндії Петтері Орпо Паула Рисікко Кай Мюккянен |
bgcolor="#082567" | | Національна коаліція (Кокоомус) | ||
Міністерство оборони Фінляндії | ||||
Міністр оборони Фінляндії Юссі Нійністьо |
bgcolor="#FFFF00" | | Синє майбутнє | ||
Міністерство фінансів Фінляндії | ||||
Міністр фінансів Фінляндії Олександр Стубб Петтері Орпо |
bgcolor="#082567" | | Національна коаліція (Кокоомус) | ||
Міністерство місцевого самоуправління та реформ Фінляндії | ||||
Міністр місцевого самоуправління та реформ Фінляндії Ану Вегвіляйнен |
bgcolor="#006400" | | Фінляндський центр | ||
Міністерство освіти та культури Фінляндії | ||||
Міністр у справах ЄС, культури і спорту Фінляндії Санні Ґран-Лаасонен Сампо Терхо |
bgcolor="#082567" | | Національна коаліція (Кокоомус) Синє майбутнє | ||
Міністерство сільського господарства і навколишнього середовища Фінляндії | ||||
Міністр сільського господарства і навколишнього середовища Фінляндії Кіммо Тіїлікайнен |
bgcolor="#006400" | | Фінляндський центр | ||
Міністерство транспорту та комунікацій Фінляндії | ||||
Міністр транспорту та комунікацій Фінляндії Анне Бернер |
bgcolor="#006400" | | Фінляндський центр | ||
Міністерство економічного розвитку Фінляндії | ||||
Міністр економічного розвитку Фінляндії Оллі Рен Міка Линтіля |
bgcolor="#006400" | | Фінляндський центр | ||
Міністерство соціальних справ та охорони здоров'я Фінляндії | ||||
Міністр соціальних справ та охорони здоров'я Фінляндії Ганна Мянтюля Піркко Маттіла |
bgcolor="#FFFF00" | | Синє майбутнє | ||
Міністерство сім'ї і соціальних послуг Фінляндії | ||||
Міністр сім'ї і соціальних послуг Фінляндії Юга Регула[2] Анніка Саарікко |
29.05.2015 — 10.07.2017 10.07.2017 — 6.06.2019 |
Фінляндський центр |
- ↑ Молния: правительство подает в отставку // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 8 березня 2019. }}
- ↑ а б Склад нового кабінету міністрів // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 29 травня 2015. }}
- ↑ Парламент проголосовал за доверие правительству Юхи Сипиля. // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 4 червня 2015. }}
- ↑ Sipilän hallitus nimitettiin. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 17 квітня 2020.
- ↑ Правительство договорилось о реформе соцздрава // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 7 листопада 2015. }}
- ↑ Новые министры принесли присягу. // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 22 червня 2016. }}
- ↑ Мика Линтиля назначен министром экономического развития. Сайт телерадиокомпании Yleisradio Oy. Служба новостей Yle. 29 грудня 2016. Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017.
- ↑ Новые министры принесли присягу. Сайт телерадиокомпании Yleisradio Oy. Служба новостей Yle. 5 травня 2017. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 6 травня 2017.
- ↑ «Синее будущее» включили в партийный регистр. Сайт телерадиокомпании Yleisradio Oy. Служба новостей Yle. 15 листопада 2017. Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 17 листопада 2017.
- ↑ Новым министром от Коалиции станет Анне-Мари Виролайнен - министром внутренних дел будет назначен Кай Мюккянен. Сайт телерадиокомпании Yleisradio Oy. Служба новостей Yle. 6 лютого 2018. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
- ↑ Новые министры официально вступили в должность. Сайт телерадиокомпании Yleisradio Oy. Служба новостей Yle. 12 лютого 2018. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2018.
- ↑ Hanna Mäntylä (фін.). Eduskunta. 2016. Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 28 серпня 2016.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|description=
(довідка) - ↑ Pirkko Mattila (фін.). Eduskunta. 2016. Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 28 серпня 2016.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|description=
(довідка)
- Офіційний сайт уряду Фінляндії [Архівовано 7 лютого 2006 у Wayback Machine.]
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |