Кабінет Сіпіля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прем'єр-міністр Фінляндії Юга Сіпіля

Кабінет Сіпіля (фін. Sipilän hallitus швед. Regeringen Sipilä — 74-й кабінет міністрів Фінляндії, який очолює Юга Сіпіля. Сформований 28 травня 2015 та схвалений Президентом Саулі Нійністьо 29 травня 2015, коли закінчив свої повноваження кабінет міністрів на чолі з Олександром Стуббом.

8 березня 2019 уряд подав у відставку, яка була прийнята президентом (при цьому уряд продовжив виконувати свої обов'язки як тимчасовий перехідний уряд)[1]. Кабінет Сіпіля закінчив свою роботу 6 червня 2019, в той же день президентом Фінляндії був затверджений новий кабінет Рінне.

У складі кабінету спочатку було 14 міністрів, в тому числі 9 чоловіків і 5 жінок[2].

4 червня 2015 114 голосами «за» при 72 «проти» (13 депутатів були відсутні) уряд отримав вотум довіри Едускунти[3].

Розподіл посад міністрів в кабінеті Сіпіля між парламентськими партіями на момент створення уряду був наступним[4]:

  • Фінляндський Центр: прем'єр-міністр, міністр місцевого самоврядування і реформ, міністр сільського господарства та навколишнього середовища, міністр транспорту і комунікацій, міністр економічного розвитку, міністр сім'ї та соціальних послуг;
6
4
4

Серйозна криза у відносинах між партіями, що входили до уряду, виникла в листопаді 2015 під час перемовин про реформу у Міністерстві соціальних справ і охорони здоров'я. Терміни закінчення перемовин неодноразово зсувалися, при цьому Юга Сіпіля заявляв про можливий розпуск уряду. Незважаючи на те, що компромісне рішення все ж було знайдене, представники урядових партій заявили, що довіра всередині уряду підірвана[5].

Зміни в уряді

[ред. | ред. код]

22 червня 2016 президент Фінляндії Саулі Нійністьо призначив нових міністрів від коаліційної партії: посаду міністра фінансів обійняв голова коаліціянтів Петтері Орпо, міністром зовнішньої торгівлі та розвитку став депутат першого скликання Кай Мюккянен, а міністром внутрішніх справ — Паула Рісікко; Олександр Стубб і Леніта Тойвакка були звільнені від міністерських посад[6].

29 грудня 2016 на посаді міністра економічного розвитку Оллі Рена (Фінляндський центр), який з початку 2017 став директором Банку Фінляндії, змінив Міка Линтіля[7].

У 2017 в результаті поділу деяких міністерських постів кабінет поповнився трьома новими міністрами: Ярі Лепп (Фінляндський Центр) став міністром сільського і лісового господарства, Антті Гяккянен (Кокоомус) — міністром юстиції, а Сампо Терго (Справжні фіни) — міністром з питань ЄС, культури і спорту. Президентом Фінляндії вони були затверджені на своїх посадах 5 травня 2017[8].

У червні 2017 року партії Істинні фіни стався розкол, в результаті якого 20 членів парламентської фракції цієї партії сформували нову фракцію під назвою «Нова альтернатива». В неї, зокрема, увійшли всі діючі міністри кабінету Сіпіля; пізніше на основі «Нової альтернативи» була сформована нова партія «Синє майбутнє», яка 15 листопада 2017 була зареєстрована в Міністерстві юстиції Фінляндії та внесена до партійного реєстру[9].

У лютому 2018 міністр внутрішніх справ Паула Рісікко була обрана спікером Едускунти. Замість неї на цю посаду був призначений міністр Кай Мюккянен; на посаді міністра зовнішньої торгівлі його змінила Анне-Марі Віролайнен[10][11].

Склад кабінету міністрів

[ред. | ред. код]
Міністр Строк повноважень Партія
Прем'єр-міністр Фінляндії

Юга Сіпіля
bgcolor="#006400" |

Фінляндський центр
Міністерство зовнішніх справ Фінляндії
Міністр закордонних справ Фінляндії

і замісник прем'єр-міністра


Тімо Сойні
bgcolor="#FFFF00" |

Синє майбутнє
Міністерство зовнішньої торгівлі і розвитку Фінляндії
Міністр зовнішньої торгівлі і розвитку Фінляндії

Леніта Тойвакка

Кай Мюккянен

Анне-Марі Віролайнен
bgcolor="#082567" |

Національна коаліція (Кокоомус)
Міністерство праці та юстиції Фінляндії
Міністр праці і юстиції Фінляндії

Ярі Ліндстрьом

Антті Гяккянен
bgcolor="#FFFF00" |

Синє майбутнє

Національна коаліція (Кокоомус)
Міністерство внутрішніх справ Фінляндії
Міністр внутрішніх справ Фінляндії

Петтері Орпо

Паула Рисікко

Кай Мюккянен
bgcolor="#082567" |

Національна коаліція (Кокоомус)
Міністерство оборони Фінляндії
Міністр оборони Фінляндії

Юссі Нійністьо
bgcolor="#FFFF00" |

Синє майбутнє
Міністерство фінансів Фінляндії
Міністр фінансів Фінляндії

Олександр Стубб

Петтері Орпо
bgcolor="#082567" |

Національна коаліція (Кокоомус)
Міністерство місцевого самоуправління та реформ Фінляндії
Міністр місцевого самоуправління та реформ Фінляндії

Ану Вегвіляйнен
bgcolor="#006400" |

Фінляндський центр
Міністерство освіти та культури Фінляндії
Міністр у справах ЄС, культури і спорту Фінляндії

Санні Ґран-Лаасонен

Сампо Терхо
bgcolor="#082567" |

Національна коаліція (Кокоомус)

Синє майбутнє
Міністерство сільського господарства і навколишнього середовища Фінляндії
Міністр сільського господарства і навколишнього середовища Фінляндії

Кіммо Тіїлікайнен
bgcolor="#006400" |

Фінляндський центр
Міністерство транспорту та комунікацій Фінляндії
Міністр транспорту та комунікацій Фінляндії

Анне Бернер
bgcolor="#006400" |

Фінляндський центр
Міністерство економічного розвитку Фінляндії
Міністр економічного розвитку Фінляндії

Оллі Рен

Міка Линтіля
bgcolor="#006400" |

Фінляндський центр
Міністерство соціальних справ та охорони здоров'я Фінляндії
Міністр соціальних справ та охорони здоров'я Фінляндії

Ганна Мянтюля

Піркко Маттіла
bgcolor="#FFFF00" |

Синє майбутнє
Міністерство сім'ї і соціальних послуг Фінляндії
Міністр сім'ї і соціальних послуг Фінляндії

Юга Регула[2]

Анніка Саарікко


29.05.2015 — 10.07.2017

10.07.2017 — 6.06.2019


Фінляндський центр

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Молния: правительство подает в отставку // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 8 березня 2019. }}
  2. а б Склад нового кабінету міністрів // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 29 травня 2015. }}
  3. Парламент проголосовал за доверие правительству Юхи Сипиля. // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 4 червня 2015. }}
  4. Sipilän hallitus nimitettiin. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 17 квітня 2020.
  5. Правительство договорилось о реформе соцздрава // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 7 листопада 2015. }}
  6. Новые министры принесли присягу. // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 22 червня 2016. }}
  7. Мика Линтиля назначен министром экономического развития. Сайт телерадиокомпании Yleisradio Oy. Служба новостей Yle. 29 грудня 2016. Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017.
  8. Новые министры принесли присягу. Сайт телерадиокомпании Yleisradio Oy. Служба новостей Yle. 5 травня 2017. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 6 травня 2017.
  9. «Синее будущее» включили в партийный регистр. Сайт телерадиокомпании Yleisradio Oy. Служба новостей Yle. 15 листопада 2017. Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 17 листопада 2017.
  10. Новым министром от Коалиции станет Анне-Мари Виролайнен - министром внутренних дел будет назначен Кай Мюккянен. Сайт телерадиокомпании Yleisradio Oy. Служба новостей Yle. 6 лютого 2018. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
  11. Новые министры официально вступили в должность. Сайт телерадиокомпании Yleisradio Oy. Служба новостей Yle. 12 лютого 2018. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2018.
  12. Hanna Mäntylä (фін.). Eduskunta. 2016. Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 28 серпня 2016. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  13. Pirkko Mattila (фін.). Eduskunta. 2016. Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 28 серпня 2016. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)

Посилання

[ред. | ред. код]