Кавказький відділ
Кавказький відділ | |
Дата створення / заснування | 1876 |
---|---|
Країна | Російська імперія |
Столиця | Кавказька (станиця) |
Адміністративна одиниця |
Південно-Східна область РРФСР Кубано-Чорноморська область Кубанська область |
45°27′00″ пн. ш. 40°41′00″ сх. д. / 45.45° пн. ш. 40.683333333333° сх. д.
Кавказький відділ — адміністративна одиниця у складі Кубанської області Російської імперії та Кубано-Чорноморської області РРФСР, що існувала в 1876–1924 роках. Адміністративний центр — Станиця Кавказька.
Відділ займав північно-східну частину Кубанської області та межував на сході з областю Війська Донського та Ставропольською губернією.
На території колишнього Кавказького відділу Кубанської області зараз розташовуються частини Брюховецького, Виселківського, Кавказького, Коренівського, Новопокровського, Тбіліського, Тимашевського, Тихорєцького, районів Краснодарського краю.
- Утворений в 1876 як Кавказький повіт у складі Кубанської області з центром в селі Армавір з частини територій Баталпашинського, Катеринодарського і Майкопського повітів.
- У 1888 році Кавказький повіт був перетворений на Кавказький відділ, з частини території було виділено Лабинський відділ із центром у селі Армавір. Центром Кавказького відділу формально призначено станицю Тихорєцьку, фактично була станиця Кавказька.
- 1902 року станиця Кавказька офіційно стала центром відділу.
- Після встановлення Радянської влади на Кубані у березні 1920 року Кавказький відділ увійшов до складу новоствореної Кубано-Чорноморської області.
- 2 червня 1924 року було ліквідовано Кубано-Чорноморська область і всі відділи, що входили до неї. На території Кавказького відділу були утворені 4 райони (Кропоткінський, Новопокровський, Петропавлівський, Тихорєцький) Південно-Східної області.
У 1913 року до складу відділу входило 2 волосних правління та 25 станиць[1]:
- Волосні правління :
- Ваннівське — селище Ванновське,
- Семенівське — селище Семенівське,
- Станиці:
Станиці
- Виселки
- Журавська
- Нововолодимирська
- Новолокінська
- Новорождественська
- Пластуновська
- Расшеватська
- Теміжбекська
- Хоперська
- Чепігинська
Станом на 26 січня 1923 року до складу відділу входило заштатне місто Тихорєцьк та 21 волость:
|
Найбільші населені пункти (населення[2], кінець XIX століття):
- х. Романівський (10 222)
- ст-ця Новопокровська (9 136)
- ст-ця Медведівська (8 888)
- ст-ця Кавказька (8 293)
- ст-ца Коренівська (7 348)
- ст-ця Платніровська (7 275)
- ст-ця Казанська (6 546)
- ст-ца Новомалоросійська (6 298)
- ст-ця Тихорецька (5 000)
- ст-ца Брюховецька (4 575)
- ст-ця Архангельська (4 546)
- ст-ця Новодонецька (4 318)
- ст-ця Тернівська (4 000)
- ст-ця Переясловська (3 608)
- ст-ця Новокорсунська (3 426)
- ст-ця Березанська (3 118)
Національний склад відділу в 1897 році:
Національність | Чисельність[3], осіб |
Частка від усього населення, % |
---|---|---|
великороси | 127 385 | 51,1 |
українці | 114 037 | 45,8 |
німці | 3 972 | 1,6 |
інші | 3788 | 1,5 |
Разом: | 249 182 | 100,00 |
Розподіл населення за статевою ознакою[3]:
- чоловіки — 126 540 (50,8 %)
- жінки — 122 642 (49,2 %)
- ↑ Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913. Архівовано з джерела 16 червня 2017
- ↑ ЭСБЕ
- ↑ а б Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 листопада 2009.
- Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793—1985 гг.) / Сост.: А. С. Азаренкова, И. Ю. Бондарь, Н.С. Вертышева. — Краснодар : Краснодарское кн. изд-во, 1986. — 394 с.
- Кавказский отдел // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Карта Кавказского отдела