Каганат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кагана́т (хаканат, хаганат) або каганство (хаканство, хаганство) — тип ранньосередньовічної монархії, історичного суспільно-політичного і військового утворення, поширений на рівнинах Євразії від Алтайських гір до Карпат правителем якого був каган (хакан, хаган). Назва походить від тюркського хакан (хаган, каган) — «великий хан» («великий кан»). Хакан, це титул на зразок царя, до певної міри аналог імператорського, і має означати правителя могутнішого за простого хана. Відповідно каганат, це не просто кочове політичне утворення, це конгломерат псевдодержавних утворень (ханств), яке претендує на гегемонію у своєму регіоні, кочова імперія.

Тюркські каганати

[ред. | ред. код]

Монгольські каганати

[ред. | ред. код]

Перед тим, як Чингіз-хан помер, він розділив свою імперію на чотири секції для кожного з його синів та онуків, що суттєво ознаменувало кінець єдиної імперії і появу чотирьох окремих ханств, якими були:

Постмонгольські ханства

[ред. | ред. код]

Приклади інших династій:

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]