Перейти до вмісту

Казачинський Костянтин Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Казачинский Костянтин Васильович
Народження25 січня 1912(1912-01-25)
Миколаїв
Смерть27 квітня 1994(1994-04-27) (82 роки)
Санкт-Петербург
ПохованняПівденний цвинтар (Санкт-Петербург)
Країна СРСР
ПриналежністьСРСР СРСР Росія Росія
ПартіяКПРС
Звання Капітан 3-го рангу
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди

Герой Радянського Союзу

Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоної Зірки

Костянтин Васильович Казачинский (25 січня 1912, Миколаїв — 27 квітня 1994, Санкт-Петербург) — учасник німецько-радянської війни, командир дивізіону торпедних катерів 1-ї бригади торпедних катерів Тихоокеанського флоту, капітан 3-го рангу, Герой Радянського Союзу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 25 січня 1912 року в місті Миколаєві, Російська імперія, нині Миколаївська область Україна, в сім'ї робітника. Росіянин.

Закінчив 7 класів і школу фабрично-заводського учнівства. Працював штампувальником на суднобудівному заводі.

У Військово-Морському Флоті з 1930 року. У 1934 році закінчив Вище військово-морське училище імені М. В. Фрунзе, у 1938 році — Ленінградські спеціальні курси командного складу. Член ВКП (б) / КПРС з 1942 року. Учасник радянсько-японської війни 1945 року.

Командир дивізіону торпедних катерів капітан 3-го рангу Костянтин Казачинський 10-11 серпня 1945 брав участь у десантній операції до порту Расін (нині Наджин, Корейська Народно-Демократична Республіка), керував висадкою десанту в порт Одечжін (Одесінський десант), розташований за сто кілометрів на південь від Расіна, брав участь в мінно-загороджувальній операції, доставляв боєприпаси в ряд портів.

Після війни Костянтин Казачинський продовжував службу у ВМФ СРСР. Був заступником начальника Вищого військово-морського училища імені М. В. Фрунзе по стройовій частині.[1] З 1961 року капітан 1-го рангу Казачинский К. В. — в запасі, а потім у відставці. Жив у місті Ленінграді. До виходу на пенсію в 1975 році працював на суднобудівному заводі. Помер 27 квітня 1994. Похований у Санкт-Петербурзі на Південному кладовищі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Информационный портал ветеранов 47 б.к. ОВРа КТОФ. Архів оригіналу за 18 лютого 2013. Процитовано 10 квітня 2013.

Джерела

[ред. | ред. код]