Перейти до вмісту

Казимир Людвик Євлашевський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Казимир Людвик Євлашевський
Народивсяневідомо
Помер1664
ГромадянствоРіч Посполита
Діяльністьдипломат
Посадаберестейський воєвода
Термін1659—1664 роки
ПопередникМаксиміліян Бжозовський
НаступникЯкуб Теодор Кунцевич
Конфесіякатолицтво
РідЄвлашевські
БатькоQ24650308?
МатиQ127868875?
У шлюбі зQ121064251?[1][2][3]
Герб
Герб

Казимир Людвик Євлашевський (пол. Kazimierz Ludwik Jewłaszewski, пом. 1664) — польський шляхтич, державний діяч, дипломат, урядник Речі Посполитої.

Біографія

[ред. | ред. код]

Походив із польського шляхетського роду Євлашевських гербу Топор. Замолоду опинився в почті короля Владислава IV, потім його брата короля Яна II Казимира, який призначав його власним секретарем і королівським дворянином.

У 1642 році призначений віленським підвоєводою, посідав уряд до 1647 року. 1649 року став вількомирським старостою в латах. На цій посаді перебував до 1652 року. Був одним з посланців до українського гетьмана Богдана Хмельницького.

У 1656 році став смоленським каштеляном. 1657 року разом зі Станіславом Казімежем Беневським був послом до Б. Хмельницького, якого умовляв відійти від союзу з Московським царством, проте марно.

У 1658 році брав участь у посольстві до гетьмана Івана Виговського. Разом зі Станіславом К. Беневським представляв польську сторону на перемовинах щодо укладання Гадяцього договору. Домігся невключення до складу Великого князівства руського (відповідно до умов договору) Пінського і Стародубського повітів.

У 1659 році призначений берестейським воєводою. Того ж року був депутатом від Сенату в Податному трибуналі Великого князівства Литовського. 1660 року разом із польськими та литовськими військами невдало протидіяв московському воєводі Іванові Хованському, який сплюндрував воєводство й захопив Берестя.

Помер 1664 року берестейським воєводою.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy. T. IV: Ziemia smoleńska i województwo smoleńskie. XIV—XVIII wiek, pod redakcją Andrzeja Rachuby, Warszawa 2003. S. 362.