Перейти до вмісту

Казки сорока візирів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Казки сорока візирів
тур. Kırk Vezir Hikâyeleri
Жанрказки
АвторШейх-Заде (Ахмед Мисирі)
Моватурецька

Казки́ сорока́ візи́рів (тур. Kırk Vezir Hikâyeleri) — популярний турецький збірник зі 112 казок, об'єднаних рамковою повістю; зразок середньовічної літератури, близький до фольклору.

Уклав «Казки сорока візирів» Шейх-Заде (Ахмед Мисирі) для султана Мурада II (1421—1451). З переднього слова випливає, що за оригінал для турецької версії правила на тепер втрачена і невідома арабська редакція, озаглавлена: «Повість 40 ранків і 40 вечорів»; причому існувала вона, найімовірніше, раніше XIV століття, адже п'ята оповідка 10-го дня збірки Боккаччо (1313—1375) є дуже близькою до однієї з «Казок 40 візирів», а оскільки цих останніх на той час ще не було, то припускають, що джерелом для Боккаччо слугувала арабська редакція «40 ранків і 40 вечорів»[1].

Прабатьківщиною ж казок, з яких складається збірка, традиційно називають Індію.

Оповідки з книги поширилися і як фольклор, — їх розповідали в середовищі простого турецького народу, куди вони потрапили, вочевидь, з літературної пам'ятки.

В Європі «Казки сорока візирів» стали відомі завдяки повному німецькому перекладу, здійсненому, з примітками і коментарями Вальтером Бернгауером (Лейпциг, 1851). На початку XVIII століття окремі тексти з книги переказав по-французьки Петі де ля Круа, а з французької був зроблений англійський переклад[2]. Російською ще всередині ХІХ століття В. Григор'єв переклав казку про хитру дружину двох чоловіків[3], згодом у дореволюційний час В. Д. Смірнов оригінальні тексти казок включив до своїх зібрань «Образцовые произведения османской литературы» (СПб., 1891) і «Образцовые произведения османской литературы в извлечениях и отрывках» (СПб., 1903). Уже в радянський час 3 казки із зазначеної вище праці в перекладі Р. Іванової було включено в антологію казок народів Сходу[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Лоазлер Делоншан «Essai sur les fables indiennes», П., 1837
  2. Вебер «Tales of the East»
  3. «Москвитянин», 1844, т. I, 94—122
  4. Сказки народов Востока. Сост. И. С. Быстров, Е. М. Пинус, А. З. Розенфльд. М.: Наука, 1967, 416 с., 1962, 1967 (2-е вид.)

Література

[ред. | ред. код]