Казімеж Вичинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казімеж Вичинський
Народження11 січня 1876(1876-01-11)[1]
Смерть3 грудня 1923(1923-12-03) (47 років)
Діяльністьархітектор, реставратор
CMNS: Казімеж Вичинський у Вікісховищі
Конкурсний проєкт генерального плану «Великого Кракова». 1910 рік
Типовий проєкт двокімнатної хати з коморою, сіньми, стайнею, і хлівом. Опублікований в альбомі «Odbudowa polskiej wsi». 1915 рік

Казімеж Вичинський (пол. Kazimierz Wyczyński, 11 січня 1876, Домброва-Гурнича — 3 грудня 1923, Краків) — польський архітектор, реставратор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 11 січня 1876 року в місті Домброва-Гурнича. Закінчив гірничу школу там же.[2] Навчався в Політехніці Карлсруе. Спочатку на механічному факультеті[3], а 1898 року перейшов на архітектурний. 1905 року відвідав Італію. Працював в архієпископському бюро у Фрібурі. Від 1906 року співпрацював із Зигмунтом Генделем[2] при реставрації замку на Вавелі.[3] 1910 року спільно з Людвіком Войтичком відкрив власне архітектурне бюро.[2] Член Краківського технічного товариства. На початку грудня 1908 року у складі делегації товариства брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові.[4] Один з організаторів Виставки архітектури та інтер'єрів в оточенні садовому у Кракові 1912 року, був членом виконавчого комітету[5] і комітету з організації лотереї.[6] 1914 року входив до журі конкурсу на проєкт будинку Сокола IV у Львові.[7] Помер 3 грудня 1923 року в Кракові.[8]

Роботи

[ред. | ред. код]
  • Конкурсний проєкт корпусу Львівського університету на нинішній вулиці Грушевського, відзначений однією з трьох других премій (1913, співавтор Людвік Войтичко)[9]. Того ж року видано збірку проєктів конкурсу, куди зокрема увійшла робота Войтичка і Вичинського.[10]
  • Проєкт регуляції Кракова (генерального плану). Здобув перше місце на конкурсі 1910 року. Співавтори Тадеуш Стриєнський, Владислав Екельський, Юзеф Чайковський і Людвік Войтичко.[11]
  • Надбудова вежі парафіяльного костелу святих Маргарити і Катерини в Кентах (1910).[2]
  • Конкурсний проєкт готелю Palace-Hotel-Bristol у Кракові 1912 року. Співавтор Людвік Войтичко.[12]
  • Типові проєкти сільських хат, створені для виданої 1915 року збірки «Odbudowa polskiej wsi» (Відбудова польського села). Це зокрема одна однокімнатна і п'ять варіантів двокімнатної для селян-рільників, одна двокімнатна для безземельного селянина, а також двокімнатна з окремою будівлею для стодоли і шопи.[13]
  • Типові проєкти будинків аптекаря і рільничого гуртка, створені для збірки «Odbudowa polskiego miasteczka» (Відбудова польського містечка), виданої 1916 року.[14]
  • Керівництво реставрацією костелу в нинішній Скелівці Старосамбірського району. Провадилось у 1915—1923 роках спільно з Тадеушем Шидловським. У тракті робіт, коли вже було поновлено фасади і відбудовано склепіння, під час польсько-української війни восени 1918 року храм було знову пошкоджено.[15]
  • Перше місце на конкурсі проєктів будинків Сейму і воєводства в Катовіцах 1923 року. Співавтори Пйотр Юркевич, Стефан Желенський. Журі відзначило добру загальну концепцію проєкту і архітектуру основних брил.[16]
  • Будинок Сейму і Воєводства сілезького у Катовіцах. Збудований у 1931—1933 роках. Співавтор Людвік Войтичко.[17]
  • Реставрація «Сірої кам'яниці» на площі Ринок, 6 у Кракові, спільно з Людвіком Войтичком.[3]
  • Реставрація палацу Яблоновських (пізніше Ф. Потоцького) у Кракові, спільно з Людвіком Войтичком.[3]
  • Реставрація кімнати А. Гавелка в палаці Спіському у Кракові, спільно з Людвіком Войтичком.[3]
  • Реставрація будинку № 20 на Ринку у Кракові.[2]
  • Будинок Банку польського у Кракові. Співавтор Теодор Гоффман, скульптурне оздоблення Кароля Гукана. Спорудженню передував проєкт, створений Гоффманом, не прийнятий до реалізації художньою радою.[3]
  • Будинок Польського промислового банку у Кракові.[2]
  • Вежа в Освенцимі.[2]
  • Замок у Тинці.[2]
  • Замок у Тенчинку.[2]
  • Конкурсний проєкт перебудови кам'яниці № 4 на Ринку у Кракові. Здобув друге місце.[2]
  • Дім Стренка на збігу вулиць Кармелітської і Дунаєвського у Кракові.[2]
  • Каплиця Юзефа Потоцького в смт Антоніни.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.degruyter.com/view/AKL/_00162935
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н Łoza S. Wyczyński Kazimierz // Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa: Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 337.
  3. ↑ а б в г д е Ekielski W. Kraków po wojnie // Architekt. — 1925. — № 8. — S. 2—3, 25.
  4. ↑ Protokół I zjazdu Kół architektonicznych polskich w Krakowie // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 1. — S. 5; Z I-go Zjazdu Delegatów Kół Architektonicznych Polskich w Krakowie (1908) // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.
  5. ↑ Katalog wystawy architektury i wnętrz w otoczeniu ogrodowem pod parkiem dra Jordana w Krakowie: czerwiec-październik 1912 r. — Kraków : Drukarnia Uniwersytetu Jagiell., 1912. — S. 17.
  6. ↑ Wystawa architektury w 1912 r. w Krakowie // Nowa Reforma. — 23 września 1911. — № 434. — S. 1; Loterya wystawy architektonicznej // Architekt. — 1912. — № 10. — S. 108.
  7. ↑ Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 180. — ISBN 83-88372-29-7.
  8. ↑ Wyczyński Kazimierz // Wielka Encyklopedia PWN. — Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2005. — T. 30. — S. 80-81. — ISBN 83-01-14365-7.
  9. ↑ Rozstrzygnięcie konkursu na gmach uniwersytetu we Lwowie (wyciąg z protokołu) // Architekt. — 1913. — № 5—6. — S. 70—71, 77; Konkurs na plany gmachu uniwersyteckiego // Przegląd Techniczny. — 1913. — № 20. — S. 286.
  10. ↑ Projekty konkursowe nowego gmachu Uniwersytetu we Lwowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 162.
  11. ↑ Konkursy // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 69; Program i warunki konkursu na plan regulacyi Wielkiego Krakowa // Architekt. — 1910. — № 6—7—8. — S. 90, tabl. 16—17; Nagrody za plany regulacyi Krakowa // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 8. — S. 116.
  12. ↑ Architekt. — 1912. — № 3—4. — Tabl. 11.
  13. ↑ Odbudowa polskiej wsi: projekty chat i zagród włościańskich / pod red. Wł. Ekielskiego. — Kraków: Obywatelski Komitet Odbudowy Wsi i Miast, 1915.
  14. ↑ Odbudowa polskiego miasteczka: projekty domów / opr. przez Grono Architektów Polskich, wyd. pod red. J. Gałęzowskiego. — Kraków : Obywatelski Komitet Odbudowy Wsi i Miast, 1916. — S. 52, 72.
  15. ↑ Walczak M. Kościół parafialny p. w. Św. Marcina w Felsztynie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 1997. — Т. 5. — S. 73—74. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-47-5.
  16. ↑ Protokóły sądu konkursowego // Architekt. — 1923. — № 6. — S. 54—55, tabl. 25—26.
  17. ↑ Zaremba P. Sprawozdanie z Krajowej Wycieczki Naukowej Związku Stud. Inżynierii Politechniki Lwowskiej odbytej od 17. VI. do 8. VII. 1933 // Życie Techniczne. — 1934. — № 4. — S. 16.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Казімеж_Вичинський&oldid=38183617