Казімеж Жечицький
| Казімеж Жечицький | |
|---|---|
| Народження | 4 листопада 1875 |
| Смерть | 5 грудня 1909 (34 роки) |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
 Казімеж Жечицький у Вікісховищі | |
Казімеж Жечицький[1] (пол. Kazimierz Rzeczycki; 4 листопада 1875, Іванівка — 5 грудня 1909) — архітектор.
Народився 4 листопада 1875 року в Іванівці Тернопільського району. Закінчив реальну школу у Львові.[2] У 1892—1894 роках навчався у Віденській політехніці, а протягом 1896—1897 закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки.[3] У 1897—1900 роках з метою поглиблення знань подорожував Німеччиною, Італією і Францією. Повернувшись до Львова працював асистентом у будівельному і мистецькому відділах Промислової школи.[2] Член журі конкурсу на проєкт перебудови садиби Скібневських у селі Голозубинці (1904)[4], церкви в Соколівці Буського району (1904).[5]
- Роботи
- Вілла на вулиці Коновальця, 106 у Львові (1906).[6]
- Житлові будинки на вулиці Стрийській, 10 і 12 (1907).[3]
- Житловий будинок на вулиці Вакарчука, 12.[7]
- Житловий будинок на вулиці Вітовського, 12.[2]
- Житловий будинок на вулиці Кирила і Мефодія, 26.[2]
- Сецесійна вілла на вулиці Кирила і Мефодія, 27 (1909).[8]
- Проєкт і керівництво спорудженням церкви у Скнилові Золочівського району.
- Церква Собору Пресвятої Богородиці в селі Ременів (1908)[9]
- Мурована церква Преображення Господнього в Поториці. Споруджена 1909 року. Пошкоджена під час Другої світової війни, зруйнована 1964 року.[10]
- Дім і господарські будівлі маєтку Станіслава Звольського в Бринцях-Загірних. Там же також костел.[2]
- Церква в селі Устя Стрийського району.[2]
- Участь у проєктуванні головного залізничного вокзалу у Львові.[11]
-
Церква в селі Устя -
Церква в Поториці -
Вілла на вулиці Коновальця, 106 у Львові
.jpg)
.jpg)
- ↑ Іноді — Казимир Річицький; див.: Україна. Львівська область. Кам'янка-Бузький район. Ременів. Церква Собору Богородиці [Архівовано 6 липня 2020 у Wayback Machine.] // Прадідівська справа.
- ↑ а б в г д е Ośmnaste sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1909/1910. — Lwów, 1910. — S. 13.
- ↑ а б Бірлюльо Ю. О. Жечицький Казимир // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — С. 548—559. — ISBN 978-966-02-5720-7.
- ↑ Projekt na dwór szlachecki // Gazeta Narodowa. — 20 maja 1904. — № 115. — S. 2.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa : Neriton, 2005. — S. 189. — ISBN 83-88372-29-7.
- ↑ Березовецька І. Стан збереження та цінність садибного житла Львова першої третини ХХ ст. // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2002. — № 439. — С. 373.
- ↑ Рилеєва вул. Житловий будинок (№ 12). Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
- ↑ Горак Р. Львів —- місто Івана Франка. — Центр Європи. — Львів, 2010. — С. 181. — ISBN 978-966-7022-89-1.
- ↑ Слободян В. М. Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів, 1998. — С. 564. — ISBN 966-02-0362-4.
- ↑ Слободян В. М. Церкви… — С. 564.
- ↑ Wierzbicki L. Nowy dworzec kolei panstwowej we Lwowie // Architekt. — 1904. — № 7. — S. 58.