Перейти до вмісту

Кайман крокодиловий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Кайман крокодиловий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Клада: Архозаври (Archosauria)
Надряд: Crocodylomorpha
Ряд: Крокодилоподібні (Crocodilia)
Родина: Алігаторові (Alligatoridae)
Рід: Кайман (Caiman)
Вид:
Кайман крокодиловий (C. crocodilus)
Біноміальна назва
Caiman crocodilus
Linnaeus, 1758
Ареал
Синоніми

Lacerta crocodilus
Caiman sclerops
Crocodilus sclerops
Alligator sclerops

Кайман крокодиловий[1] (Caiman crocodilus) — представник роду кайман родини алігаторові. Має 4 підвиди. Інша назва «звичайний кайман».

Загальна довжина досягає 2,5—2,6 м, вага до 30 кг. Морда дещо довга, попереду звужена. По краях верхньої щелепи утворюються щілини, в які при змиканні щелеп входять нижні зуби, як у крокодилових. На голові, між передніми кутами очних ямок, є поперечний валик. На шиї присутні 3 ряди великих потиличних щитків. Навколо очей є кістяні вирости, що нагадують собою окуляри.

Забарвлення темно-оливкового кольору. Молоді особини забарвлені світліше, мають малюнок з бурих й чорних плям, який з віком зникає. Черево світлого кольору.

Поширення

[ред. | ред. код]

Мешкає в Центральній Америці, у всій Амазонській низовині, зокрема у Бразилії, Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Гаяні та Суринамі, на острові Тринідад і на декількох інших островах у південній частині Карибського моря, зокрема Кубі та Пуерто-Рико. Трапляється також у Перу та Болівії.[2][3]

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Полюбляє тихі водойми із замуленим дном, найчастіше зустрічається у болотах й невеликих річках. Трапляється у солоній воді. Відзначається високим рівнем адаптації до різних водоймищ.

Це плазуни-одинаки. Разом проводять час лише під час парування.

Кайман крокодиловий харчується іншими плазунами, різноманітною рибою, а також безхребетними — прісноводними крабами й молюсками. Попри значну довжину кайман, порівняно з теплокровними тваринами того самого розміру, не потребує великої кількості їжі. Зазвичай він задовольняється тим, що знаходить поблизу, наприклад, великими равликами. Молоді каймани харчуються водними комахами.

Розмноження

[ред. | ред. код]

Розмножуються протягом усього року, у Колумбії найактивніші з січня по березень. Статеве життя самці починають з 8 років, самиці з 4. Злучаються каймани на мілині. Відкладається 15—30 яєць. Запліднена самка, щоб уберегти яйця від прямих сонячних променів, намагається розмістити кладку під кущем або у затінку дерев. Вона у готовому кублі робить отвір й відкладає в нього від 15 до 30 яєць. Яйця каймана білого кольору, завдовжки 45—70 мм та завширшки 25—40 мм. Самиця турботливо прикриває їх рослинами. Завдяки тропічному клімату і теплу, що виділяється при розкладанні гниючих рослин, яйця перебувають в ідеальних умовах. Під час інкубації самиця перебуває поблизу кубла.

Через 4—8 тижнів з'являються молоді каймани завдовжки 15—25 см, жовті з чорними смугами. Інколи тим самим кублом користуються декілька самок.

Тривалість життя — 60 років.

Загрози

[ред. | ред. код]

Кайман крокодиловий може поступитися у двобої анаконді або ягуарові, проте найбільшою загрозою для нього є людина. Багатьох кайманів вбивають скотарі, які впевнені, що рептилії небезпечні для їхніх черед.

Окрім того, їх відловлюють торговці живим товаром й сувенірами. Саме крокодилового каймана найчастіше можна зустріти у домашніх тераріумах. Дитинчата каймана не підходять для утримання у неволі. У багатьох країнах для утримання цих рептилій вдома необхідно отримати спеціальний дозвіл.

Систематика

[ред. | ред. код]

Один із 3 видів роду кайманів (Caiman).[4][5]

Станом на 2024 рік описано 4 підвиди:[2]

  • Caiman crocodilus crocodilus;
  • Caiman crocodilus apaporiensis;
  • Caiman crocodilus chiapasius;
  • Caiman crocodilus fuscus.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Решетило, О. Зоогеографія : навч. посіб. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013.
  2. а б The Reptile Database: Caiman crocodilus
  3. Кайман крокодиловий в Червоному списку МСОП
  4. The Reptile Database: Caiman
  5. RepFocus: Caiman

Література

[ред. | ред. код]
  • Calgua de Léon, A.L. & Kunz, K. 2004. Das Überleben des schmackhaften Grünen Leguans mit Anmerkungen zu Caiman crocodilus fuscus. Reptilia (Münster) 9 (50): 74-80

Посилання

[ред. | ред. код]