Очікує на перевірку

Какаду жовточубий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Какаду жовточубий

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Какадові (Cacatuidae)
Підродина: Какадні (Cacatuinae)
Рід: Какаду (Cacatua)
Вид: Какаду жовточубий
Cacatua galerita
(Linnaeus, 1758)
Ареал
Ареал
Посилання
Вікісховище: Cacatua galerita
Віківиди: Cacatua galerita
ITIS: 177815
МСОП: 22684781
NCBI: 141274

Какаду жовточубий[2] (Cacatua galerita) — ряд папугоподібних птахів родини какадових (Cacatuidae).

Зовнішній вигляд

[ред. | ред. код]

Це один з найбільших за розміром представників родини. Довжина тіла 48—55 см, розмах крил 29,5—39 см; вага самця 810—920 г, самки 845—975 г.

Основне забарвлення оперення біле з жовтуватим відтінком на нижній стороні рульового і махового пір'я, нижня сторона хвостового пір'я жовта, чубок на голові з вузького подовженого пір'я теж жовтого кольору, неоперена зона навколо очей біла, дзьоб чорно-сірий, лапи темно-сірі. У самців чорна райдужна оболонка, а у самок червоно-коричнева.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Мешкає на південному сході Нової Гвінеї, сході і півночі Австралії, на островах Тасманія і Кенгуру.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]
Можуть збиратися у великі зграї…

Великий жовточубий какаду населяє пальмові і евкаліптові ліси, парки, сади, поля і савани з високими деревами, що самотньо стоять, обов'язково недалеко від води. Зграї цих птахів зазвичай налічують 60—80 голів. Дуже люблять купатися під дощем. Ночують на високих деревах. Найактивніші рано вранці і пізно вдень. Удосвіта літають на водопій до найближчого джерела води. Жаркий час доби проводять в тіні дерев. Відмінно лазять по деревах. Літають швидко, під час польоту і при переляку пронизливо кричать. Голос чутний на великих відстанях. Можуть видавати свистячі і булькаючі звуки.

Велику частину дня проводять у пошуках корму. Годуються в основному на деревах, іноді на землі. На кормових деревах можуть збиратися у великі зграї (до декількох сотень). Основу живлення складають плоди, горіхи (соснові), нирки, суцвіття, ягоди (глід), квіти, насіння і коріння трав, дрібні комахи і їх личинки. Є шкідниками сільськогосподарських культур.

Розмноження

[ред. | ред. код]

Гнізда влаштовують в дуплах високих дерев (віддають перевагу евкаліпту), що ростуть біля води. Гніздо знаходиться на висоті 3,5—30 м. При браку відповідних дерев можуть гніздитись в щілинах круч. У будівництві гнізда беруть участь обидва батьки. У кладці 1—2 яйця. Вдень яйця насиджують обидва батьки, вночі тільки самка. Самець в цей час ночує поблизу входу до гнізда. Через 30 днів насиджування виводяться пташенята. Вони проводять в гнізді 10—12 тижнів, а потім вилітають з нього, але дорослі продовжують їх підгодовувати і опікати приблизно 6 тижнів.[3]

Утримання в неволі

[ред. | ред. код]

Ці папуги користуються великою популярністю серед любителів птахів. Вони швидко приручаються і сильно прив'язуються до людини. Ці папуги володіють середньою здібністю до імітації звуків. Також вони здібні до різних трюків, нерідко їх можна побачити в циркових постановах. Тривалість життя до 50 років.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2018). Cacatua galerita: інформація на сайті МСОП (версія 2018.2) (англ.) 09 серпня 2018
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Cameron, Matt (2007). Cockatoons (англ.). 150 Oxford Street (PO Box 1139): CSIRO PUBLISHING. с. 129—152. ISBN 9780643092327.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]