Кактуси Куби
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3a/SelenicereusUrbanianus5UME.jpg/200px-SelenicereusUrbanianus5UME.jpg)
Кактусний світ Куби сповнений розмаїття. По всьому острову зустрічаються Hylocereus cubensis, численні види з родів Leptocereus і Harrisia. Берегові вапнякові тераси часто покриті саванами з рідко розкиданими пальмами і деревовидними, до 10 м заввишки і 60 см у діаметрі Dendrocereus nudiflorus. Але найбільш насиченим ареалом кубинських кактусів є провінція Орьєнте, де ростуть цілий ряд красивих представників роду Pilocereus, Selenicereus і Rhodocactus cubensis. У районі бухти Гуантанамо на вузьких берегових терасах Сьєрри-Маестро ростуть мініатюрні, всього до 30 см заввишки Opuntia triacantha та інші види опунцій.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b4/Melocactus_matanzanus_1.jpg/200px-Melocactus_matanzanus_1.jpg)
Широку популярність принесли кактусам Куби її мелокактуси, що прикрашають колекції багатьох любителів. Перший кубинський вид цього роду Melocactus harlowii було знайдено в бухті Гуантанамо в 1912 році. За ним пішли Melocactus acunae, що росте на східному краю острова, Melocactus guitarii, знайдений в околицях Камагуей і найпопулярніший Melocactus ocujalii, що ховається в горах Сьєрра-Маестро, а не так давно угорський дослідник кактусів З. Месарош до вже відомих додав ще 5 видів цих своєрідних рослин: Melocactus nagii, що росте на схилах туфових гір Сьєрри-Маестро, Melocactus evae, з найбільшими для кубинських мелокактусів квітками, знайдений у бухти Гуантанамо між уламковими породами. У села Тортугілья на голих схилах нагір'я Баракоа ним відкриті великі групи Melocactus borhidii; недалеко від Кахабаба знайдені два різновиди Melocactus acunae. Тільки Melocactus jakusii і Melocactus radoszii виростають на деякому віддаленні від узбережжя, на серпантині схилів Сьєрра-Галана і у внутрішніх острогах нагір'я Баракоа. Melocactus matanzanus отримав свою назву від місцевості, в якій мешкає — провінція Матанзас.[1] Escobaria cubensis — дуже рідкісний ендемічний вид — виростає на південно-східному узбережжі Куби. Це мініатюрна рослина, зазвичай не перевищує в діаметрі 3 сантиметрів, і цвіте влітку світлими жовтувато-зеленими квітками довжиною 2 сантиметри.[2]
- ↑ Київський сайт про кактуси та кактусистів. Словарь иностранных слов. Архів оригіналу за 1 вересня 2010. Процитовано 18 серпня 2010.
- ↑ Флора и фауна Кубы. Архів оригіналу за 22 вересня 2010. Процитовано 18 серпня 2010.
- Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007г., — 472с. — ISBN 978-966-651-431-1
- http://www.irisik.com/articles.aspx?Id=87 [Архівовано 9 вересня 2009 у Wayback Machine.]