Перейти до вмісту

Калаша (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Не плутати з Калаша-ала.
Калаша
Kal'as'amondr, کالؕاشؕا
Поширена вПакистан (Читрал)
Регіондолини Калаша
Етнічністькалаші
Носії5030 (2000)[1]
ПисемністьАрабське письмо, латинка
КласифікаціяІндоєвропейські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3kls

Калаша ([kaɭaʂaː], самоназва: Kal'as'amondr) — індоарійська мова, якою говорять калаші в окрузі Читрал провінції Хайбер-Пахтунхва, що в Пакистані. За оцінками, мовою калаша говорять 4 100 осіб[2]. Це загрожена мова, носії мови переходять на мову кховар[3].

Калаша не варто плутати з нуристанською мовою вайгалі (яку її носії звуть «калаша-ала»). Згідно з дослідником калашів Бадшахом Муніром Бухарі, «калаша» — це також самоназва нуристанців, що живуть на південний захід від долин Калаша, у долинах Вайгал та середині долини Печ, що в провінції Нуристан в Афганістані. Ймовірно, самоназву «калаша» калаші Читралу прийняли від нуристанців Вайгалу, що кількасот років тому правили у південному Читралі[4]. Втім, близького зв'язку між індоарійською мовою калаша-мун (Читрал) та нуристанською калаша-ала (Вайгалі), не спостерігається; Вони походять з різних гілок індоіранських мов.

Історія

[ред. | ред. код]

Одними з перших мову калаша досліджували сходознавець Ґоттліб Вільгельм Ляйтнер у XIX столітті та мовознавець Ґеорґ Морґенстьєрне у XX столітті. Згодом, досліджування проводила Елена Башір та кілька інших вчених. Розробкою практичних писемних матеріалів цією мовою займався мовознавець-калаш, Тадж Хан Калаш. Серед носіїв калаша на півдні, в долині Урцун, у XX столітті утворився діалект під впливом кховар, відомий, як урцунівар.

Класифікація

[ред. | ред. код]

Серед усіх мов Пакистану, калаша, найімовірніше, є найбільш консервативною, як і сусідня мова кховар[5]. В окремих аспектах мова калаша навіть ще більш консервативна ніж кховар: наприклад, в калаша лишились дзвінкі придихові приголосні, яких немає в більшості інших дардських мов[6].

Фонологія

[ред. | ред. код]

Калаша є фонологічно атипічною, бо розрізняє прості, довгі, носові та ретрофлексні голосні, а також їх комбінації (Хеедґорд, Мерх 2004). Нижче наведено таблицю голосних у калаша[7][8]:

Голосні

[ред. | ред. код]
Передні Середні Задні
Високі i ĩ i˞ ĩ˞ u ũ u˞ ũ˞
Середні e ẽ e˞ ẽ˞ o õ o˞ õ˞
Низькі a ã a˞ ã˞

Приголосні

[ред. | ред. код]

Як і з іншими дардськими мовами, нема єдиної думки, чи є фонемічними придихальні дзвінкі приголосні. Деякі дослідження так і не доходять висновку, чи є такі звуки фонемами, або чи вони виникають як алофони, при стику дзвінких приголосних із фонемою /h/[9].

Губні Ясенні Ретрофлексні Заясенні /

Середньопіднебінні

Задньоязикові Язичкові Гортанні
Носові m n (ɳ) (ɲ) (ŋ)
Проривні глухі p t ʈ k (q)
дзвінкі b d ɖ ɡ
придихові pʰ tʰ ʈʰ kʰ
придихальні

дзвінкі

bʱ dʱ ɖʱ ɡʱ
Африкати глухі ts tʂ tɕ
дзвінкі dz dʐ dʑ
придихові tsʰ tʂʰ tɕʰ
придихальні

дзвінкі

dʑʱ
Фрикативні глухі s ʂ ɕ (x) h
дзвінкі z ʐ ʑ (ɣ)
Апроксиманти l ɫ j w
Одноударні r (ɽ)

Фонеми /x ɣ q/ трапляються в запозиченнях.

Порівняння лексики

[ред. | ред. код]

В наступній таблиці наведені приклади слів у калаша та в інших індоарійських мовах[10].

Англійська Калаша Санскрит Інші індоарійські мови
bone athi, aṭhí asthi Гінді -; Непальська ā̃ṭh 'ребра'
urine mutra, mútra mūtra Г. mūt; Ассамська mut
village grom grama Г. gā̃w; А. gãü
rope rajuk, raĵhú-k rajju Г. lej, lejur; А. lezu
smoke thum dhūma Г. dhūā̃, dhuwā̃; А. dhü̃a
meat mos maṃsa Г. mā̃s, mās, māsā
dog shua, śõ.'a śvan Г. -; Сингальська suvan
ant pililak, pilílak pipīla, pippīlika Г. pipṛā; А. pipora
son put, putr putra Г. pūt; А. put
long driga, dríga dīrgha Г. dīha; А. digha
eight asht, aṣṭ aṣṭā Г. āṭh; А. ath
broken china, čhína chinna Г. chīn-nā 'вкрасти';
kill nash nash, naś, naśyati Г. nā̆s 'знищити'

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Калаша (мова), архів оригіналу // Ethnologue (18th ed., 2015)
  2. ↑ 1998 Census Report of Pakistan. (2001). Population Census Organization, Statistics Division, Government of Pakistan.
  3. ↑ Heegård Petersen, Jan (30 вересня 2015). Kalasha texts – With introductory grammar. Acta Linguistica Hafniensia (англ.). 47 (sup1): 1—275. doi:10.1080/03740463.2015.1069049. ISSN 0374-0463. S2CID 218660179.
  4. ↑ Richard Strand's Nuristân Site: The Kalasha of Kalashüm. Архів оригіналу за 1 листопада 2001. Процитовано 1 листопада 2001., http://nuristan.info/Nuristani/Kalasha/kalasha.html
  5. ↑ Georg Morgenstierne. Indo-Iranian Frontier Languages, Vol. IV: The Kalasha Language & Notes on Kalasha. Oslo 1973, p. 184, details pp. 195—237
  6. ↑ Gérard Fussman: 1972 Atlas linguistique des parlers dardes et kafirs. Publications de l'École Française d'Extrême-Orient
  7. ↑ Kochetov, Alexei; Arsenault, Paul (2008), Retroflex harmony in Kalasha: Agreement or spreading? (PDF), NELS, т. 39, Cornell University, с. 4
  8. ↑ Petersen, Jan H. (2015). Kalasha texts – With introductory grammar. Acta Linguistica Hafniensia,Vol. 47: International Journal of Linguistics.
  9. ↑ Edelman, D. I. (1983). The Dardic and Nuristani Languages. Moscow: (Institut vostokovedenii︠a︡ (Akademii︠a︡ nauk SSSR). с. 202.
  10. ↑ R.T.Trail and G.R. Cooper, Kalasha Dictionary — with English and Urdu. National Institute of Pakistan Studies, Islamabad & Summer Institute of Linguistics, Dallas TX. 1999

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Bashir, Elena L. (1988). Topics in Kalasha Syntax: An Areal and Typological Perspective. (Ph.D. dissertation) University of Michigan.
  • Cacopardo, Alberto M.; Cacopardo, Augusto S. (2001). Gates of Peristan: History, Religion, and Society in the Hindu Kush. Rome: Instituto Italiano per l'Africa e l'Oriente.
  • Decker, Kendall D. (1992). Languages of Chitral. Sociolinguistic Survey of Northern Pakistan. Т. 5. National Institute of Pakistani Studies. с. 257. ISBN 969-8023-15-1.
  • Gerard Fussman. Atlas Linguistique Des Parles Dardes Et Kafirs. Т. (two umes). Maps showing distribution of words among people of Kafiristan.
  • Heegård, Jan; Mørch, Ida Elisabeth (March 2004). Retroflex vowels and other peculiarities in Kalasha sound system. У Anju Saxena; Jadranka Gvozdanovic (ред.). Synchronic and Diachronic Aspects of Himalayan Linguistics. Selected Proceedings of the 7th Himalayan Languages Symposium held in Uppsala, Sweden. The Hague: Mouton.
  • Jettmar, Karl (1985). Religions of the Hindu Kush. Aris & Phillips. ISBN 0-85668-163-6.
  • Kochetov, Alexei; Arsenault, Paul (2008), Retroflex harmony in Kalasha: Agreement or spreading? (PDF), NELS, т. 39, Cornell University
  • Morgenstierne, Georg (1926). Report on a Linguistic Mission to Afghanistan. Serie C I-2. Oslo: Instituttet for Sammenlignende Kulturforskning. ISBN 0-923891-09-9.
  • Morgenstierne, Georg (1973). The Kalasha Language & Notes on Kalasha. Indo-Iranian Frontier Languages. Т. IV. Oslo. ISBN 4871875245.
  • Sir George Scott Robertson (1896). The Kafirs of the Hindukush.
  • Strand, Richard F. (1973). Notes on the Nûristânî and Dardic Languages. Journal of the American Oriental Society. 93 (3): 297—305. doi:10.2307/599462. JSTOR 599462.
  • Strand, Richard F. (2001). The Tongues of Peristân. У Alberto M. Cacopardo; Augusto S. Cacopardo (ред.). Gates of Peristan: History, Religion and Society in the Hindu Kush. Rome: Instituto Italiano per l'Africa e l'Oriente. с. 251—259.
  • Strand, Richard F. (2022). Phonatory Location in the Far North-Western Indo-Âryan Languages. У Baart, Joan L.G.; Liljegren, Henrik; Payne, Thomas E. (ред.). Languages of Northern Pakistan: Essays in Memory of Carla Radloff. Karachi: Oxford University Press. с. 446—495.
  • Trail, Ronald L.; Cooper, Gregory R. (1999). Kalasha dictionary—with English and Urdu. Studies in Languages of Northern Pakistan. Т. 7. Islamabad: National Institute of Pakistan Studies, Quaid-i-Azam University and Summer Institute of Linguistics. ISBN 4871875237.

Посилання

[ред. | ред. код]
Wikimedia Incubator
Wikimedia Incubator
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Калаша_(мова)&oldid=43390251