Перейти до вмісту

Калашников Олексій Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Калашников Олексій Георгійович
Народився28 лютого 1893(1893-02-28)[1]
Москва, Російська імперія
Помер1 січня 1962(1962-01-01)[1] (68 років)
Москва, СРСР
ПохованняНове Донське кладовище
Національністьросіянин
Діяльністьполітик, фізик, педагог
Галузьфізика[2], геофізика[2], теоретична фізика[2] і педагогіка[2]
Alma materфізико-математичний факультет Московського університетуd
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Знання мовросійська[2]
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Олексій Георгійович Калашников (28 лютого 1803(18030228), місто Москва, тепер Російська Федерація — 1 січня 1962, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, міністр освіти РРФСР, професор (1926), доктор фізико-математичних наук (1946), дійсний член Академії педагогічних наук РРФСР (1947). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання (в 1947—1950 роках).

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1917 році закінчив фізико-математичний факультет Московського університету.

У 1917—1919 роках — викладач гімназії, викладач учительської семінарії в Москві.

З 1919 року працював у Народному комісаріаті освіти РРФСР.

У 1921—1923 роках — завідувач Московського відділу професійної освіти.

З 1923 року — завідувач сектору педагогічної освіти Головного управління професійної освіти; завідувач редакційного сектору Державного видавництва.

У 1926—1930 роках — заступник директор Науково-дослідного інституту наукової педагогіки.

У 1931—1938 роках — у Науково-дослідному інституті політехнічної праці (освіти; середньої школи).

У 1938—1941 роках — в Інституті геофізики Академії наук СРСР.

У 1941—1945 роках — в Інституті теоретичної фізики Академії наук СРСР.

Член ВКП(б) з 1942 року.

У 1945 — квітні 1946 року — заступник народного комісара освіти РРФСР.

19 квітня 1946 — 24 січня 1948 року — міністр освіти РРФСР.

Знятий з посади міністра 24 січня 1948 року після звинувачення з боку КПК у непартійній поведінці та політичній короткозорості, викликаної лояльним ставленням до Зінаїди Наумівни Гінзбург, колеги, яка була заарештована як член родини ворога народу.

З 1949 року — в групі прогнозу аналізу землетрусів Інституту геофізики Академії наук СРСР.

З 1953 року — в Інституті методів навчання Академії педагогічних наук СРСР.

У 1957 — 1 січня 1962 року — редактор журналу «Політехнічне навчання».

Помер 1 січня 1062 року в Москві. Похований на Новому Донському цвинтарі Москви.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Педагоги и психологи мира — 2012.
  2. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних

Джерела

[ред. | ред. код]