Калашник Павло Іванович
| Калашник Павло Іванович | |
|---|---|
| Народився | 3 березня 1847  Хомутець, Миргородський повіт, Полтавська губернія, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія |
| Помер | 26 липня 1909 (62 роки) |
Калашник Павло Іванович (в ЕСУ Калашник Павло Григорович[1]; нар. 3 березня 1847, с. Хомутець, тепер Полтавської області — пом. 26 липня 1909, там само) — український гончар.
Походив з родини гончарів.
Автор дзбанків, куманців, свічників, ваз (ваза з 4-ма рельєфними портретами Миколи Гоголя, виготовлена до 50-річчя з дня смерті письменника, 1901), вкритих рудою або синьою поливою і рясно прикрашених ліпним орнаментом. Створював традиційний народний посуд для напоїв у вигляді «левів», «баранів», застосовуючи гравірування, свинцеве випалювання й кобальт.
Брав участь у Всеросійських виставках:
- промислово-художня виставка (Москва, 1882),
- сільськогосподарська виставка у Харкові (Харків, 1887; обидві — бронзова медаль),
- кустарно-промислова виставка (Санкт-Петербург, 1902).
Твори зберігаються в музеях Миргорода, Харкова, Полтави, Києва.
- ↑ В. М. Ханко. Калашник Павло Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6472-4.
- Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.
- В. М. Ханко. Калашник Павло Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6472-4.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |