Калиновська Ірина Миколаївна
| Калиновська Ірина Миколаївна | |
|---|---|
| Народилася | 11 липня 1954 (70 років) Сімферополь |
| Громадянство |  Україна |
| Місце проживання | Київ |
| Діяльність | піаністка, органістка, клавесиністка |
| Відома завдяки | головна органістка Національного Будинку органної та камерної музики України |
| Alma mater | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського  |
| Діти | донька Марія Кирилова, органістка |
| Нагороди |  Народна артистка України (2009) |
Іри́на Микола́ївна Калино́вська (нар. 11 липня 1954, Сімферополь) — українська піаністка, органістка, клавесиністка. Народна артистка України (2009).[1]
1978 — з відзнакою закінчила Київську консерваторію (клас фортепіано А. А. Янкевича-Янкелевича, органа — А. М. Котляревського). Стажувалась у Ф. Клінди (Словаччина), Л. Дігріса (Литва), В. Шетеліха, Л. Кремера (Німеччина).
Працювала органісткою у Кам'янець-Подільському історичному музеї-заповіднику.
1978—1980 — солістка Хмельницької філармонії.
1980—1983 — солістка Київського театру поезії.
З 1983 — головна органістка-інструменталістка Національного Будинку органної та камерної музики України.
2003 — організувала цикл концертів «Йоганн Себастьян Бах і його сім'я», в якому чимало творів були виконані в Україні вперше.
Є першою виконавицею органних творів В. Є. Назарова і Є. Ф. Станковича, композицій В. В. Гончаренка, В. П. Губи, Л. В. Дичко, В. Д. Зубицького, В. Г. Кікти, С. І. Луньова, Є. О. Льонка, В. В. Польової, В. П. Рунчака, М. А. Шуха. Першою в Україні виконала твори Петра Ебена, Золтана Кодая, Зено Ванчі, органні твори Моцарта, Шуберта, Йозефа Лабора, Густава Меркеля.
Її репертуар складають твори європейського бароко, класицизму, романтизму, музики ХХ століття, композиції І. М. Асєєва, М. Ф. Колесси; транскрипції творів В. С. Косенка, обробки українських народних пісень М. В. Лисенка.
Виступала у країнах Балтії, Росії, Великій Британії, Італії, Польщі, Німеччині, Словаччині, Фінляндії, Франції, Чехії, Швейцарії та ін.
Має записи на Українському радіо і телебаченні, випустила компакт-диск (1998).
Донька Ірини Калиновської Марія Кирилова теж органістка, лауреат міжнародних конкурсів, виступає разом з мамою, а також має свої програми.[2]
- 1982 — Лауреатка Українського республіканського конкурсу органістів (II премія, спеціальний приз за найкраще музичне виконання)
- 1996 — Заслужена артистка України
- 2009 — Народна артистка України
- ↑ Указ Президента України від 28 травня 2009 року № 374/2009 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ, організацій міста Києва»
- ↑ Небесним голосом говорить доля [Архівовано 20 липня 2018 у Wayback Machine.]kakdela.kiev.ua
- Калиновська Ірина Миколаївна / А. П. Калениченко, В. В. Кузик [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]esu.com.ua
- Калиновська Ірина // Національний будинок органної та камерної музики [Архівовано 21 липня 2018 у Wayback Machine.]organhall.kiev.ua
- Калиновська Ірина // Music-review Ukraine [Архівовано 12 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Калиновська Ірина Миколаївна // Почесні імена України — еліта держави [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.]logos-ukraine.com.ua
- Ірина Калиновська // Органісти Україниorgany.lviv.ua
- Чтобы нормально жить и работать у себя дома, знаменитая украинская органистка Ирина Калиновская зарабатывает деньги, гастролируя на Западе [Архівовано 20 липня 2018 у Wayback Machine.]fakty.ua(рос.)
- Духовний світ цілого Всесвіту / Брюховецька Л. // УК. 1990. № 8
- Його величність орган, який підкорився тендітним рукам… / Вахрамєєва Р. // Хрещатик. 1996, 12 березня
- Ввіряючи душу звукам органа / Москалець О. // День. 2001, 30 січня
- У дуеті з донькою / Сущенко О. // Вечірній Київ. 2004, 20 липня
- Небесним голосом говорить доля / Таран Л. // Вечірній Київ. 2005, 15 березня
- Ukrainische Organisnin nutzt breites Arsenal der Klangfarben / G. Kunert. // Westfalisches Volksblatt. 1997, 17 April
- Калиновська Ірина Миколаївна // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 291.
