Калужняцький Омелян Ієронімович

Калужняцький Омелян Ієронімович
Народився	23 січня 1845(1845-01-23) селище Тур'є, Королівство Галичини і Володимирії, Австрійська імперія
Помер	3 липня 1914(1914-07-03) (69 років) місто Чернівці, Герцогство Буковина, Австрійська імперія
Країна	Австро-Угорщина
Діяльність	викладач університету
Alma mater	Львівський університет, Віденський університет
Галузь	педагогіка, славістика
Заклад	Чернівецький університет
Посада	ректор
Вчене звання	професор філології
Науковий ступінь	доктор
Науковий керівник	Міклошич Франьо
Членство	Петербурзька академія наук
Партія	москвофільство
Відомий завдяки:	педагогічній та громадській діяльності
Калужняцький Омелян Ієронімович у Вікісховищі

Омелян Ієронімович Калужняцький (нім. Emil Kałužniacki; 23 січня 1845(18450123), с. Тур'є, Старосамбірський район, Львівська область — 3 липня 1914, Чернівці) — український науковець (філолог, славіст, палеограф, фольклорист) і громадський діяч на Буковині.

Біографія

Навчався в окружній головній школі з німецькою мовою викладання при василіянському монастирі в Лаврові ().

У 1863 році — після закінчення Самбірської гімназії вступив до Львівського університету, а з жовтня 1865 навчався у Віденському університеті, де вивчав філологію, історію і філософію під керівництвом професорів Міклошича, Фоллера, Ашбаха, Єгера і Ціммермана.

Протягом 1868–1874 викладав у гімназіях Кракова, Ряшіва і Львова.

З 1875 року на науково-викладацькій роботі в Чернівецькому університеті.

1886–1887 — декан філософського факультету.

1889–1890 — ректор університету.

До кінця працював в Чернівецькому університеті.

Похований на «Центральному (Руському) кладовищі» міста Чернівці.

Громадська діяльність

Протягом 1881–1884 був Головою товариства «Руська бесіда» на Буковині.

За поглядами — москвофіл. Належав до табору «консервативних русинів». Був одним із організаторів створення політичної організації «Народная Рада», яку було засновано 21 травня 1893 року в селі Дорошівці у будинку о. Євсебія (Андрійчука) за присутності відомого українофоба та «румунізатора» Буковини — митрополита Сильвестра (Мораріу-Андрієвича).

Після відходу з «Народной Ради» Миколи Василька та Володимира Филиповича організація практично розвалилась.

1889–1890 — посол Буковинського крайового сейму (за посадою — як ректор університету).

Наукова діяльність

Омелян Калужняцький прославився як філолог, славіст, палеограф, фольклорист.

З науковими цілями здійснив три великі подорожі:

• березень-жовтень 1877 — Київ, Москва, Петербург, Вільно, Кенігзберг, Берлін, Бреслау, Прага.
• влітку 1884 — по Балканах.
• влітку 1892 — по монастирях Північної Молдови. У наступні роки — по Карпатах.

1875 — став професором порівняльної філології Чернівецького університету.

1887 — став почесним доктором того ж університету.

З 1890 — член-кореспондент Румунської АН, а з 1891 Санкт-Петербургської АН.

Автор нарису «Русинська мова і література» (1899) — першої спроби вивчення українського мовного і літературного процесу на Буковині від давньоруських часів до кінця 19 ст.

Досліджував давньорусько-українські, молдавські та ін. пам'ятки:

• «Огляд слов'яноруських пам'яток мови й письменства, що зберігаються в бібліотеках і архівах львівських» (1877);
• «Пам'ятки старослов'янської мови», т. 1. Путнянське Євангеліє (1888);
• «Кристинопільський Апостол» (1896);
• «Молдавські та мунтянські документи з архівів міста Львова» (1878);
• «Кирилівське письмо у румунів» (опубл. 1915).

Вивчав впливи церковнослов'янської мови на румунську, румунські впливи в українських та говорах інших мов Карпатського регіону.

Усього більше 50 наукових праць.

Джерела та література

• Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець XIX ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — C. 192 . http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Н. В. Гуйванюк. Калужняцький Омелян Ієронімович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
• Й. О. Дзендзелівський. Калужняцький Омелян Ієронімович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
• С. Л. Юсов. Калужняцький Омелян Ієронімович [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 41. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• Тимченко Е. Е. Калужняцкий. // Рус. филол. вестник (Варшава), 1914, т. 72, № 3-4.
• Проф. д-р Cт. Смаль-Стоцький. Омелян Калужняцький // Діло, 28.07.1914 [Архівовано 23 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Калужняцький Омелян Ієронімович // ЧНУ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Гуйванюк Н. В. Омелян Калужняцький — український учений, славіст / Н. В. Гуйванюк // Українська мова на Буковині: минуле і сучасне: матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції, присвячені 200-річчю нової української мови і літератури. Чернівці, 24-26 вересня 1998 р. — Чернівці, 1998. — С. 30-34.
• Гусар Ю. Член-кор двох академій [про Омеляна Калужняцького] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2009.- 30 грудня (№ 101). — С. 4.
• Гусар Ю. Почесний доктор університету [про Омеляна Калужняцкого] / Юхим Гусар // Буковинське віче.- 2014. — 3 липня (№ 27). — С. 3.
• Гусар Ю. «Ратай слов'янської ниви» / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2016.- 14січня (№ 1). -С. 3.
• Калужняцький Омелян // Чернівецький університет 1875—1995: Сторінки історії. — Чернівці, 1995. — С. 12, 50, 60, 62-64.
• Калужняцький Омелян Ієронімович // Українська мова: енциклопедія. — Київ, 2000. — С. 227.
• Романець О. Еміль Калужняцький. «Русинська мова і література» / Олекса Романець // Буковина. — 1995.- 14 січня.
• Калужняцький Омелян Ієронімович // Богайчук М. А. Література і мистецтво в іменах: словник-довідник / Микола Богайчук. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005.- С. 111—112. — ISBN 966-8500-64-4.
• Романець О. Ратай слов'янської ниви: [про О.Калужняцького] Олекса Романець// Радянська Буковина. — 1970. — 23 січня.
• Володимир Старик. Від Сараєва до Парижа. Буковинський Interregnum 1914—1921 [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.].