Калужняцький Омелян Ієронімович
Калужняцький Омелян Ієронімович | |
---|---|
Народився | 23 січня 1845[1] селище Тур'є, Королівство Галичини і Володимирії, Австрійська імперія |
Помер | 3 липня 1914[2][1] (69 років) місто Чернівці, Герцогство Буковина, Австрійська імперія |
Країна | Австро-Угорщина |
Діяльність | викладач університету |
Alma mater | Львівський університет, Віденський університет |
Галузь | педагогіка, славістика |
Заклад | Чернівецький університет |
Посада | ректор |
Вчене звання | професор філології |
Науковий ступінь | доктор |
Науковий керівник | Міклошич Франьо |
Членство | Петербурзька академія наук |
Партія | москвофільство[3] |
Відомий завдяки: | педагогічній та громадській діяльності |
Калужняцький Омелян Ієронімович у Вікісховищі |
Омелян Ієронімович Калужняцький (нім. Emil Kałužniacki; 23 січня 1845, с. Тур'є, Старосамбірський район, Львівська область — 3 липня 1914, Чернівці) — український науковець (філолог, славіст, палеограф, фольклорист) і громадський діяч на Буковині.
Навчався в окружній головній школі з німецькою мовою викладання при василіянському монастирі в Лаврові ()[4].
У 1863 році — після закінчення Самбірської гімназії вступив до Львівського університету, а з жовтня 1865 навчався у Віденському університеті, де вивчав філологію, історію і філософію під керівництвом професорів Міклошича, Фоллера, Ашбаха, Єгера і Ціммермана.
Протягом 1868–1874 викладав у гімназіях Кракова, Ряшіва і Львова.
З 1875 року на науково-викладацькій роботі в Чернівецькому університеті.
1886–1887 — декан філософського факультету.
1889–1890 — ректор університету.
До кінця працював в Чернівецькому університеті.
Похований на «Центральному (Руському) кладовищі» міста Чернівці.
Протягом 1881–1884 був Головою товариства «Руська бесіда» на Буковині.
За поглядами — москвофіл. Належав до табору «консервативних русинів». Був одним із організаторів створення політичної організації «Народная Рада», яку було засновано 21 травня 1893 року в селі Дорошівці у будинку о. Євсебія (Андрійчука) за присутності відомого українофоба та «румунізатора» Буковини — митрополита Сильвестра (Мораріу-Андрієвича).
Після відходу з «Народной Ради» Миколи Василька та Володимира Филиповича організація практично розвалилась.
1889–1890 — посол Буковинського крайового сейму (за посадою — як ректор університету).
Омелян Калужняцький прославився як філолог, славіст, палеограф, фольклорист.
З науковими цілями здійснив три великі подорожі:
- березень-жовтень 1877 — Київ, Москва, Петербург, Вільно, Кенігзберг, Берлін, Бреслау, Прага.
- влітку 1884 — по Балканах.
- влітку 1892 — по монастирях Північної Молдови. У наступні роки — по Карпатах.
1875 — став професором порівняльної філології Чернівецького університету.
1887 — став почесним доктором того ж університету.
З 1890 — член-кореспондент Румунської АН, а з 1891 Санкт-Петербургської АН.
Автор нарису «Русинська мова і література» (1899) — першої спроби вивчення українського мовного і літературного процесу на Буковині від давньоруських часів до кінця 19 ст.
Досліджував давньорусько-українські, молдавські та ін. пам'ятки:
- «Огляд слов'яноруських пам'яток мови й письменства, що зберігаються в бібліотеках і архівах львівських» (1877);
- «Пам'ятки старослов'янської мови», т. 1. Путнянське Євангеліє (1888);
- «Кристинопільський Апостол» (1896);
- «Молдавські та мунтянські документи з архівів міста Львова» (1878);
- «Кирилівське письмо у румунів» (опубл. 1915).
Вивчав впливи церковнослов'янської мови на румунську, румунські впливи в українських та говорах інших мов Карпатського регіону.
Усього більше 50 наукових праць.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #123357551 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/70818/edition/63394/content
- ↑ Филипчак І., Лукань Р. Ц. К. окружна головна школа в Лаврові 1788/89-1910/11 // Записки чина св. Василія Великого. — Т.5, вип. 1-4. — 1932—1941. — С. 82.
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець XIX ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — C. 192 . http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Н. В. Гуйванюк. Калужняцький Омелян Ієронімович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Й. О. Дзендзелівський. Калужняцький Омелян Ієронімович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
- С. Л. Юсов. Калужняцький Омелян Ієронімович [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 41. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Тимченко Е. Е. Калужняцкий. // Рус. филол. вестник (Варшава), 1914, т. 72, № 3-4.
- Проф. д-р Cт. Смаль-Стоцький. Омелян Калужняцький // Діло, 28.07.1914 [Архівовано 23 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Калужняцький Омелян Ієронімович // ЧНУ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Гуйванюк Н. В. Омелян Калужняцький — український учений, славіст / Н. В. Гуйванюк // Українська мова на Буковині: минуле і сучасне: матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції, присвячені 200-річчю нової української мови і літератури. Чернівці, 24-26 вересня 1998 р. — Чернівці, 1998. — С. 30-34.
- Гусар Ю. Член-кор двох академій [про Омеляна Калужняцького] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2009.- 30 грудня (№ 101). — С. 4.
- Гусар Ю. Почесний доктор університету [про Омеляна Калужняцкого] / Юхим Гусар // Буковинське віче.- 2014. — 3 липня (№ 27). — С. 3.
- Гусар Ю. «Ратай слов'янської ниви» / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2016.- 14січня (№ 1). -С. 3.
- Калужняцький Омелян // Чернівецький університет 1875—1995: Сторінки історії. — Чернівці, 1995. — С. 12, 50, 60, 62-64.
- Калужняцький Омелян Ієронімович // Українська мова: енциклопедія. — Київ, 2000. — С. 227.
- Романець О. Еміль Калужняцький. «Русинська мова і література» / Олекса Романець // Буковина. — 1995.- 14 січня.
- Калужняцький Омелян Ієронімович // Богайчук М. А. Література і мистецтво в іменах: словник-довідник / Микола Богайчук. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005.- С. 111—112. — ISBN 966-8500-64-4.
- Романець О. Ратай слов'янської ниви: [про О.Калужняцького] Олекса Романець// Радянська Буковина. — 1970. — 23 січня.
- Володимир Старик. Від Сараєва до Парижа. Буковинський Interregnum 1914—1921 [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.].
- Народились 23 січня
- Народились 1845
- Померли 3 липня
- Померли 1914
- Уродженці Старосамбірського району
- Українські мовознавці
- Українські громадські діячі
- Голови «Руської бесіди»
- Науковці Чернівецького університету
- Випускники Віденського університету
- Ректори Чернівецького університету
- Громадські діячі Чернівців
- Померли в Чернівцях
- Посли Буковинського сейму
- Персоналії:Герцогство Буковина
- Випускники та учні навчальних закладів василіян