Перейти до вмісту

Каляндрук Тарас Богданович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Каляндрук Тарас Богданович
Народився11 серпня 1973(1973-08-11) (51 рік)
Львів, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьжурналіст, письменник, режисер
Галузьliterature and historyd[1], кінорежисураd[1], кіносценаристикаd[1] і журналістика[1]
Alma materЛьвівський національний університет природокористування
Науковий ступінькандидат економічних наук
Знання мовукраїнська[1]
Нагороди

Тарас Богданович Каляндрук (народився 11 серпня 1973, Львів) — український кіносценарист, режисер, журналіст. Дослідник української лицарської культури.

Біографія

[ред. | ред. код]

Освіта вища економічна. Кандидат економічних наук.

Після закінчення середньої школи у 1990 році вступив до Львівського сільськогосподарського інституту на економічний факультет, який закінчив в 1995 році, отримавши спеціальність економіста з бухгалтерського обліку і фінансів.

Трудовий шлях розпочав з 1994 року.

У 2000 році захистив дисертацію, здобув ступінь кандидата економічних наук.

З 2000 року до 2011 року працював директором дирекції фільмовиробництва пізнавальних і обмінних програм Львівської обласної державної телерадіокомпанії.

З 2011 року до 2018 року працював заступником директора ТВО телебачення ЛОДТРК.

Був засновником і керівником військово-патріотичної телепрограми «Звитяга», міжнародної програми «Європейська інтеграція», документального телесеріалу «Українські державники», «Громадянська трибуна», «Карби віків», «В гостях у мами Левенятка», «Ерудит», «Нова цивілізація», «Вечірня казка», «Українські імена», та багатьох інших телепроєктів.

Творча діяльність

[ред. | ред. код]

Автор ряду сценаріїв до фільмів та телепередач де виступав і як режисер, зокрема документальних фільмів:

  • «Брати» (визнаний найкращим фільмом про Голодомор в Україні за 2004 рік);
  • «Бойовий гопак» (диплом всеукраїнського фестивалю «Кришталеві джерела 2005 рік, Диплом міжнародного фестивалю „Кінотур“ 2007 рік та диплом міжнародного фестивалю „Дримба — 2007“»);
  • «Козак німецького роду»
  • «Закарпаття»
  • «Генерал Олександр Греков»,
  • «Гетьман Петро Сагайдачний»,
  • «Петро Франко»,
  • «Андрій Долуд»,
  • «Роман Шухевич»,
  • «Козацький новий Рік 2007»,
  • «Козацький новий Рік 2009»
  • «Листопад»
  • «Іван Виговський»,
  • «Акт Злуки: відтворення історичної правди»,
  • «Іван Боберський: Де сила — там воля витає!»,
  • «Данило Галицький: Таємниці однієї перемоги»,
  • «Незалежність. Тернистий шлях»;
  • «Михайло Грушевський. Галицька весна української ідеї»
  • «Віденськими стежками Івана Франка. Подорож в обороні честі» (Премія імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності  — «За найкращий твір у телевізійній сфері» — 2017)
  • «Справа життя Миколи Красовського»
  • Принц австрійський. З Україною в серці
  • «Конотоп» (Художній фільм в роботі)

Режисер фільмів:

  • «Школа лицарства і честі»,
  • «Олена Степанівна»
  • Фільм про Наукову бібліотеку ЛНУ імені Івана Франка

Керівник виробництва

Große Galizierinnen oder Von Lemberg nach Wien[2]

Журналіст

Wilhelm von Habsburg: Der König der Ukraine

Автор монографій:

  • «Таємниці бойових мистецтв України» (Львів 2004 рік Диплом Ради книговидавців Львівщини)
  • «Загадки козацьких характерників» (Львів 2006 рік, Диплом Книжкові контракти 2007),
  • «Дорогичинська битва 1238 року: таємниці однієї перемоги», Автор книжок для дітей та молоді:
  • «Пластуни»,
  • «Меч Арія»(Комікс);[3]
  • «Дітям про козаків»
  • «Козаки. Слов'яни проти орди»

Автор ряду статей на економічну, політичну та історичну тематику тощо.

Інтерв'ю, передачі, виступи, круглі столи

Рецензії, відгуки, презентації

В Музеї Михайла Грушевського презентували фільм [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]

В Університеті презентували фільм «Віденськими стежками Івана Франка. Подорож в обороні честі» [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Сюжет про презентацію фільму «Віденськими стежками Івана Франка. Подорож на захист честі» [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Презентація книги: Дорогичинська битва 1238 року: Таємниці однієї перемоги [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]

«Козаки. Слов'яни проти орди» — презентація книжки Тараса Каляндрука [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Калуші Тарас Каляндрук презентував книгу «Козаки. Слов'яни проти орди». CiTiVi 2017 [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Калушанам презентували книгу «Козаки. Слов'яни проти орди» [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]

У студії «Калуш ФМ» — Тарас Каляндрук та Роман Вихор про свої книги та їх презентацію у Калуші [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Зустріч із Тарасом Каляндруком [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Науково-популярне видання «Козаки. Слов'яни проти орди» авторства Тараса Каляндрука висунуто ЛОО НСПУ України на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка

Розмова з україністом із Хорватії Давором Лагудзою про книгу «Козаки. Слов'яни проти орди»

Володимир Пилат «Козаки. Слов'яни проти орди» або Кінець євразійства в Україні [Архівовано 25 червня 2021 у Wayback Machine.]

Святослав Семенюк Козаки. Слов'яни проти Орди [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Віктор Яськів «Козаки. Слов'яни проти орди». З'явилась книга, яка серйозно змінила уявлення про історію нашого народу [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

Prava Istina O Slavenima [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Генерал — лейтенант Павло Ткачук «Козаки повертаються в слов'янську Європу». Рецензія на монографію доктора філософії Тараса Каляндрука  «Козаки. Слов'яни проти орди».  - Львів: ЛА «Піраміда»,  2017. — 496с.

Іван Просяник «Є Правда правдива, а є…» Відгук на книгу Тараса Каляндрука «Козаки. Слов'яни проти орди»

Петро Кононенко Рецензія на книгу Тараса Каляндрука «Козаки. Слов'яни проти орди»

Костянтин Рахно Стежками слов'янського братерства (Рефлексії на книгу: Каляндрук Тарас. Козаки. Слов'яни проти орди.)[7]

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

З 1989 року, є активним учасником демократичних подій в Україні. Брав участь у створенні Спілки незалежної української молоді. Очолював осередок імені Івана Богуна.

З 1993 по 1995 роки — голова студентського братства Львівського державного сільськогосподарського інституту (ЛДСГІ).

З 2007 по 2010 роки — голова координаційної ради козацьких організацій Львівщини

Є радником Президента Світового Конгресу Українських Молодіжних Організацій (нині Почесного Президента СКУМО) Мирослава Гочака.

Член Національної спілки журналістів України.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений медаллю Міністерства Оборони України «За сприяння Збройним Силам України», відзнакою голови Черкаської обласної адміністрації, відзнакою міського голови Львова, почесною відзнакою Львівської обласної ради «100-річчя від дня проголошення Західноукраїнської Народної Республіки», грамотами Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної ради та багатьох громадських організацій. Лауреат обласної стипендії 2010 року в галузі культури і мистецтва. Лауреат державної премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності  — «За найкращий твір у телевізійній сфері».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  2. FilmPolski.pl. FilmPolski (пол.). Процитовано 22 травня 2024.
  3. Відкриваємо Україну для наймолодших (укр.). Процитовано 22 травня 2024.
  4. Як король Данило псів-лицарів розгромив. Процитовано 22 травня 2024.
  5. Лицарський чин українського парламентаря (укр.). Процитовано 22 травня 2024.
  6. Кілька світлин з історії Ямниці. За Лаштунками (укр.). 3 вересня 2015. Процитовано 22 травня 2024.
  7. Костянтин Рахно СТЕЖКАМИ СЛОВ’ЯНСЬКОГО БРАТЕРСТВА (РЕФЛЕКСІЇ НА КНИГУ: КАЛЯНДРУК ТАРАС. КОЗАКИ. СЛОВ’ЯНИ ПРОТИ ОРДИ. – ЛЬВІВ: ЛА «ПІРАМІДА», 2017. – 496 С.) (укр.). Процитовано 16 жовтня 2024.
  8. Держкомтелерадіо: Визначено лауреатів Премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності за 2017 рік. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.