Калінін Ігор Олегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ігор Калінін
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Олегович Калінін
Народження 11 листопада 1995(1995-11-11) (29 років)
  Керч, Україна
Зріст 185 см
Вага 80 кг
Громадянство Україна Україна
Росія Росія
Позиція Півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Росія «Ростов»
Юнацькі клуби
2008—2011
2011—2012 		Україна СДЮШОР-5 (Севаст.)
Україна «Іллічівець»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012—2014 Україна «Іллічівець» 4 (0)
2015 Україна «Зоря» (Луганськ) 1 (0)
2016 Україна «Зірка» 5 (0)
2017 Росія «Волгар» 35 (2)
2018 Росія «Краснодар» 2 (0)
2018 → Росія «Краснодар-2» 1 (0)
2018—2019 Росія «Рубін» 6 (1)
2019—2021 Росія «Динамо» (М) 0 (0)
2020—2021 → Росія «Урал» 28 (1)
2021 Росія «Урал» 0 (0)
2021— Росія «Ростов» 10 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2012—2013 Україна Україна (U-18) 6 (1)
2013 Україна Україна (U-19) 5 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 4 січня 2022.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Калінін.

І́гор Оле́гович Калі́нін (нар. 11 листопада 1995, Керч, Україна) — український та російський футболіст, півзахисник російського клубу «Ростов».

Біографія

[ред. | ред. код]

Починав свою кар'єру в севастопольській СДЮШОР-5. 2011 року увійшов у систему «Іллічівця». В сезонах 2012/13 і 2013/14 виступав за молодіжну команду маріупольців, провів в цілому тридцять вісім матчів.

Дебютний матч Калініна за основну команду «Іллічівця» відбувся 27 квітня 2014 року у матчі проти «Севастополя»[1]. У матчі останнього туру першості проти «Таврії» Ігор потрапив в заявку на матч, однак на поле так і не вийшов. На початку наступного сезону зіграв у трьох матчах чемпіонату та одній кубковій зустрічі, але 1 вересня 2015 року, разом з одноклубником Віталієм Федотовим, покинув клуб[2]. Після цього був на перегляді в санкт-петербурзькому «Зеніті» та харківському «Металісті», проте контракт так і не підписав, через що до кінця року залишався вільним агентом.

У січні 2015 року підписав дворічний контракт з луганською «Зорею»[3], де став виступати в молодіжній команді. 2 серпня 2015 року дебютував за основну команду луганчан, відігравши увесь матч чемпіонату проти дніпродзержинської «Сталі» (0:2)[4].

У грудні 2015 року генеральний директор «Зорі» Сергій Рафаїлов заявив, що Калінін був організатором матчів, де було повне маніпулювання результатом поєдинку.

Президентом клубу Євгеном Гєллєром було прийнято рішення дати цьому питання розголосу плюс всіх цих гравців відрахувати з команди. Були названі одинадцять чоловік. Це: Валентин Великий, Іван Волик, Олексій Оленченко, Сергій Романов, Єгор Скворцов, Максим Слюсар, Павло Смирнов, Олександр Солдатенко , Владислав Федоренко, Владислав Філінков, Денис Шапочка. […] Це ті, які, в якійсь мірі, зізналися. Але є ще одна людина! Це Ігор Калінін, на якого всі вказали, як на організатора. Він був сполучною ланкою між тими людьми, які втягнули в подібне всю нашу молодь. […] По телебаченню не згадали Ігоря Калініна. Його називаю особисто я! Він самовільно після всього цього залишив команду. Де він зараз знаходиться, ми не знаємо. Якщо Ігор думає, що легко відбудеться - це неправда

— Сергій Рафаїлов[5]

Наприкінці серпня 2016 року стало відомо, що Калінін гратиме за аматорський клуб «Луцьк»[6], але водночас цю команду було розформовано[7], проте гравець таки встиг у складі «Луцька» взяти участь у двох поєдинках аматорських змагань.

22 вересня 2016 року опинився в заявці кропивницької «Зірки»[8], проте закріпитись у складі команди не зумів, зігравши до кінця року лише в 5 матчах Прем'єр-ліги, після чого покинув клуб[9].

У лютому 2017 року став гравцем «Волгаря» з російської ФНЛ[10]

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

Протягом 2012–2013 років грав в українських збірних до 18 і до 19 років.

Громадянство

[ред. | ред. код]

2014 року, після анексії Росією Криму, який є батьківщиною гравця, Калінін отримав російський паспорт[11], але у нього також залишився український паспорт[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Match report. Архів оригіналу за 21 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
  2. ↑ Через військові дії «Іллічівець» покинули два футболісти — Сегодня. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 16 лютого 2016.
  3. ↑ «Зоря» переманила до себе двох гравців «Іллічівця» — Сегодня. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 16 лютого 2016.
  4. ↑ Ліга Парі-Матч. 3 тур. Матч № 19. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 7 грудня 2015.
  5. ↑ Рафаїлов: Калінін втягнув молодь у договірні матчі
  6. ↑ Калінін буде реанімувати кар'єру в «Луцьку». Архів оригіналу за 30 серпня 2016. Процитовано 28 серпня 2016.
  7. ↑ ФК «Луцьк» припинить своє існування?. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 11 вересня 2016.
  8. ↑ «Зірка» дозаявила Калініна. Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 24 вересня 2016.
  9. ↑ Ігор Калінін залишив «Зірку» — UA-Футбол. Архів оригіналу за 22 січня 2017. Процитовано 4 березня 2017.
  10. ↑ В заявку «Волгаря» внесены ещё два новичка. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 4 березня 2017.
  11. ↑ Главный тренер «Ильичевца»: «С российским паспортом Калинин ещё интереснее „Зениту“» [Архівовано 11 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
    Хавбек «Іллічівця»: «Я отримав російський паспорт, напевно, мені не можна грати за збірну України»
  12. ↑ Ігор Калінін: «Ми з Полтавцевим відповіли відмовою на пропозицію здати гру, але мені на картку надійшло 40 тисяч гривень». Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 16 лютого 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Калінін_Ігор_Олегович&oldid=39914041