Каліпта рубіновоголова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каліпта рубіновоголова
Самець
Самець
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина: Колібрієві (Trochilidae)
Рід: Каліпта (Calypte)
Вид: Каліпта рубіновоголова
Calypte anna
(Lesson, 1829)
Мапа поширення виду      круглорічно     лише влітку
Мапа поширення виду      круглорічно     лише влітку
Посилання
Вікісховище: Calypte anna
Віківиди: Calypte anna
ITIS: 178036
МСОП: 22688199
NCBI: 9244

Каліпта рубіновоголова[2] (Calypte anna) — вид колібрі.

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид поширений вздовж західного узбережжя Північної Америки. Історично, каліпта рубіновоголова траплялася у чапаралі в Каліфорнії і Нижній Каліфорнії. У 1960-х і 70-х роках птах почав поширюватися на північ. Причиною стало штучне розширення ареалу кормових рослин. Сучасний ареал, крім Каліфорнії, займає штати Невада, Техас (західна частина), Аризона, Орегон, Вашингтон та канадську провінцію Британська Колумбія[3][4]. Залітні особини трапляються у Флориді, Нью-Йорку, Саскачевані, Ньюфаундленді та на півдні Аляски[5].

Популяція каліпти рубіновоголової становить приблизно 1,5 млн особин. Чисельність птаха має тенденцію до збільшення. У 2017 році каліпту рубіновоголову було названо офіційною птахою міста Ванкувер[6] (Британська Колумбія, Канада), де вона проживає цілий рік, навіть взимку[7].

Самиця

Це колібрі середнього розміру, завдовжки 10–11 см, вагою 3,3–5,8 г. Присутній виразний статевий диморфізм. Оперення у самців і самиць глянцеве бронзово-зелене з металевим відливом. У молодих птахів і самиць горло сіре, а верхівка голови зелена. Горло самиці з окремими червоними мітками. У самця верхівка голови і горло червоні. Дзьоб довгий та прямий. Округлий хвіст чорного кольору з білими кінчиками на зовнішніх пір'ях.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Птах трапляється у відкритих лісах, рідколіссях та луках із заростями чагарників. Живиться нектаром та комахами, інколи деревним соком. Збираючи нектар, бере участь у запиленні рослин.

Розмноження

[ред. | ред. код]

Залежно від регіону, сезон розмноження триває з грудня по червень. Самець приваблює самицю коротким співом (до 10 с) та піруетами в польоті. Під час шлюбного танцю самець падає з висоти 30 м в піке, досягаючи швидкості 27 м/с (що становить 385 довжин тіла в секунду, а це рекод серед птахів), а потім різко піднімається вгору, створюючи хвостом на дні піке свистоподібний звук (силою до 4 кГц). При такому маневрі на птаха діє навантаження на рівні 10 g. Самець за сезон спаровується з декількома самицями.

У будівництві гнізда та догляді за пташенятами бере участь лише самиця. Вона будує гніздо на чагарнику чи дереві, в лозах, або прикріплює його до дротів чи інших штучних субстратів. Кругле гніздо діаметром від 3,8 до 5,1 см збудоване з рослинних волокон, пір’я та шерсті тварин; зовні маскується стружками лишайниками, рослинним сміттям, а іноді і міським детритом, таким як фарбова стружка та сигаретний папір. У гнізді 2 яйця. Інкубація триває два тижня. Через 18-23 дня вони стають самостійними.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Calypte anna: інформація на сайті МСОП (версія 2019-2) (англ.) 26 листопада 2013
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Unusual Hummingbird for Idaho: Anna's Hummingbird – Calypte anna. Архів оригіналу за 16 травня 2008. Процитовано 12 листопада 2008.. See distribution map on bottom of page.
  4. Pacific hummingbird found in eastern NFLD. CBC News. 24 January 2011. Архів оригіналу за 21 November 2012. Процитовано 10 November 2016..
  5. Clark CJ, Russell SM (2012). Anna's Hummingbird (Calypte anna). In The Birds of North America (A. F. Poole, Editor), Cornell Lab of Ornithology, Ithaca, NY. doi:10.2173/bna.226. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 11 листопада 2019.
  6. Official City Bird: Anna's Hummingbird. City of Vancouver. 2019. Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 6 листопада 2019.
  7. Gregory A Green (2 жовтня 2018). Anna’s Hummingbird: Our winter hummingbird. BirdWatching. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 6 листопада 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]