Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка | |
---|---|
КПНУ | |
Центральний корпус університету | |
48°40′30.396000099988″ пн. ш. 26°35′12.876000099999″ сх. д. / 48.67511° пн. ш. 26.58691° сх. д. | |
Назва латиною | Kamenetz-Podolsk National University nomine Ivan Ogienko |
Тип | національний, автономний, університет |
Країна | Україна[2] |
Розташування | Кам'янець-Подільський |
Гасло | Tamdium discendum est, quamdium vivis |
Назва на честь | Іларіон (Огієнко) |
Засновано | 17 серпня 1918 |
Засновник | Іларіон (Огієнко) |
Ректор | Сергій Копилов |
Студентів | 3083[1] |
Випускники | Категорія:Випускники Кам'янець-Подільського університету |
Штаб-квартира | Кам'янець-Подільський |
Адреса | вул. Огієнка, 61 |
Сайт | kpnu.edu.ua |
Kamianets-Podilskyi Ivan Ohiienko National University у Вікісховищі |
Кам'яне́ць-Поді́льський націона́льний університе́т і́мені Іва́на Огіє́нка — заклад вищої освіти IV рівня акредитації державної форми власності в м. Кам'янці-Подільському, підпорядкований Міністерству освіти і науки України.
Цей розділ не містить посилань на джерела. |
Історія університету починає свій відлік із 17 серпня 1918 року, коли гетьман України Павло Скоропадський підписав Закон про заснування Кам'янець-Подільського державного українського університету. Першим ректором університету було обрано відомого вченого-мовознавця, професора, активного учасника українського державотворення Івана Огієнка. Станом на 1 липня 1919 року в університеті нараховувалось 5 факультетів: історико-філологічний, фізико-математичний, правничий, богословський, сільськогосподарський.
Поразка українського національно-визвольного руху восени 1920 року визначила подальшу долю університету: вищий навчальний заклад було реорганізовано спочатку в Академію теоретичних знань, а з 2 лютого 1921 року — в Інститут теоретичних наук у складі трьох автономних інститутів: фізико-математичних, гуманітарних і сільськогосподарських наук. 26 лютого 1921 року Інститут теоретичних наук було реорганізовано у два самостійні навчальні заклади — інститут народної освіти та сільськогосподарський інститут.
Упродовж 30-40-х років інститут народної освіти тричі реорганізовувався, зокрема у 1930 році його реорганізували в Інститут соціяльного виховання, у 1933—1934 роках — у педагогічний, а з 1939 року — в учительський інститут. Рішенням Ради Міністрів СРСР Кам'янець-Подільський учительський інститут з 1948—1949 навчального року було реорганізовано в педагогічний інститут.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про створення Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету» від 28 червня 1997 року за № 628 на базі педагогічного інституту було створено Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет. Враховуючи значення національної освітньої традиції у розбудові держави, розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про утворення Кам'янець-Подільського державного університету» від 17 березня 2003 р. за № 148-р на базі Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету створено Кам'янець-Подільський державний університет.
Указом Президента України «Про присвоєння Кам'янець-Подільському державному університету статусу національного» від 22.01. 2008 року за № 44/2008, враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності, вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки, Кам'янець-Подільському державному університету надано статус національного.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про присвоєння імені Івана Огієнка Кам'янець-Подільському національному університету» від 20 серпня 2008 року за № 1119-р Кам'янець-Подільському національному університету присвоєно ім'я Івана Огієнка.
Цей розділ потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (квітень 2012) |
Цей розділ не містить посилань на джерела. |
За роки свого існування вищий навчальний заклад підготував близько 60 000 фахівців для освітньої та інших галузей національного господарства, понад 350 фахівців вищої кваліфікації — докторів і кандидатів наук. Тисячі вихованців університету стали майстрами педагогічної справи, вченими, відомими своїми науковими здобутками як в Україні, так і за її межами. Чимало з них займали і займають професорські посади в багатьох вищих навчальних закладах країни, працюють у системі державного управління, є відомими громадськими діячами тощо. З-поміж них:
- директор Інституту історії України НАН України доктор історичних наук, професор, академік Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки В. Смолій,
- директор Інституту ядерних досліджень НАН України доктор фізико-математичних наук, професор, академік Національної академії наук України, заслужений діяч науки Української РСР, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки І. Вишневський,
- професор кафедри інтегральних та диференціальних рівнянь Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Д. Мартинюк,
- поет-байкар М. Годованець,
- письменник Л. Дмитерко,
- головний науковий співробітник лабораторії літературної освіти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України Н. Волошина,
- ректор Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка доктор історичних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України О. Завальнюк,
- завідувач кафедри диференціальних рівнянь і прикладної математики Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Ю. Теплінський,
- професор кафедри всесвітньої історії Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка доктор історичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки В. Степанков,
- тренер легендарної гандбольної команди «Спартак», заслужений тренер СРСР, 20-разовий чемпіон СРСР, кандидат педагогічних наук Ігор Турчин,
- заслужений тренер СРСР, заслужений майстер спорту, чемпіон XX Олімпійських ігор доктор педагогічних наук, професор А. Боднарчук,
- заслужені майстри спорту, дворазові чемпіони Олімпійських ігор з гандболу Турчина З. М., Бобрусь Л. К., Маноха Г. П., Маршуба М. П.;
- заслужений майстер спорту, чемпіонка XXII Олімпійських ігор Н. Ткаченко,
- заслужений майстер спорту, 4-разова чемпіонка світу з боротьби самбо, учасниця XXVI Олімпійських ігор, багаторазова чемпіонка України Т. Бєляєва,
- заслужений майстер спорту, бронзовий призер XXVI Олімпійських ігор З. Зазіров,
- заслужений майстер спорту з вільної боротьби, олімпійська чемпіонка, бронзова призерка XXIX Олімпійських ігор, триразова чемпіонка світу, дворазова чемпіонка Європи Мерлені (Микульчин) І. О.; срібний призер XXIX Олімпійських ігор з вільної боротьби Стадник А. В.; заслужений майстер спорту, чемпіон світу з дзюдо Зантарая Г. М. та інші.
Університет має вагомі спортивні здобутки. Так, з 2007 по 2011 рр. студенти університету вибороли 509 нагород на чемпіонатах й Універсіадах України та 135 медалей на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу і Європи. У 2008 та 2010 роках університет посів I місце в I та II Спортивних іграх України з-поміж вищих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації у II категорії, серед університетів, які мають факультет або інститут фізичного виховання і спорту, та 4 місце з-поміж усіх ВНЗ, які брали участь у змаганнях. Значних успіхів досягли студенти університету на змаганнях XXVI Всесвітньої літньої Універсіади, де вибороли 5 срібних і 1 бронзову медалі та посіли почесне 5 місце за здобутими на ній медалями з-поміж ВНЗ України III—IV рівнів акредитації.
Успіхів досягли й митці університету. Зокрема, асистент кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва Кляпетура С. І. отримав гран-прі на міжнародному фестивалі льодових скульптур у м. Квебек, відзначений золотою медаллю на міжнародному фестивалі льодових скульптур «Town on ice 2010»; студент педагогічного факультету Вознюк О. став лауреатом І (2008 р.) та III премій (2010 р.) всеукраїнського конкурсу вокалістів імені О. Петрусенко, лауреатом III премії IV музичного конкурсу «Солоспів» Х Київського міжнародного фестивалю документальних фільмів «КІНОЛІТОПИС-2011»; студентка педагогічного факультету Крохмаль О. стала лауреатом І премії цього ж конкурсу тощо.
Праця університету гідно пошанована на міжнародному та національному рівнях. Так, зокрема, упродовж останнього десятиріччя університет нагороджений Почесними грамотами Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Національної Академії педагогічних наук України, Служби безпеки України, відзнаками міжнародних рейтингів «Європейська якість», «Лаври слави», «Нагорода тисячоліття» (Європейська ділова асамблея, м. Оксфорд, Велика Британія), всеукраїнськими відзнаками — «Софія Київська», «Золота фортуна», «Найкращі підприємства України», золотими та срібними медалями щорічних виставок «Сучасна освіта в Україні», «Сучасні заклади освіти», «Інноватика в сучасній освіті», «Освіта та кар'єра» тощо.
Університет має у своєму підпорядкуванні такі підрозділи:
- підготовче відділення;
- 10 факультетів:
- військовий коледж сержантського складу;
- Центр підвищення кваліфікації спеціалістів;
- науково-дослідний сектор;
- 52 кафедри;
- 11 науково-дослідних центрів;
- 2 навчально-науково-методичних комплекси;
- 2 навчально-науково-виробничих комплекси;
- 22 науково-дослідні та навчально-наукові лабораторії;
- позабазовий структурний підрозділ: навчально-консультаційний центр у м. Шепетівка
Цей розділ не містить посилань на джерела. |
Університет розміщено у 12-ти навчально-лабораторних корпусах. Студенти, курсанти проживають у шести гуртожитках, є два стадіони, басейн, дві їдальні на 1 830 посадкових місць, спортивно-оздоровчий табір. Університет викупив один із колишніх дитячих садочків на селищі Смірнова, де мав діяти корпус одного з факультетів, але 2022 року будівля перебувала в занедбаному стані.
У структурі університету – 6 гуртожитків загальним обсягом місць для проживання у 2472 особи, у тому числі кімнати для проживання сімей студентів[3]:
№ | Адреса |
---|---|
1 | проспект Грушевського 44 |
2 | вулиця Лесі Українки 52 |
3 | вулиця Симона Петлюри 3 |
4 | проспект Грушевського 47 |
5 | проспект Грушевського 31 |
6 | проспект Грушевського 2 |
Цей розділ не містить посилань на джерела. |
- Огієнко Іван Іванович (1918—1921)
- Бучинський Петро Миколайович (1922—1923)
- Геринович Володимир Олександрович (1923—1928)
- Кондрацький Франц Андрійович (1928—1931)
- Палько Петро Семенович (1931—1932)
- Тостоган Назар Васильович (1933—1935)
- Бєліцький Василь Михайлович (1944—1947)
- Івах Іван Вікторович (1967—1977)
- Копилов Анатолій Олексійович (1977—2001)
- Завальнюк Олександр Михайлович (2002 — 13 серпня 2012)
- Копилов Сергій Анатолійович (13 серпня 2012 — 31 січня 2019)[4]
Цей розділ не містить посилань на джерела. |
- ↑ Скорочення вишів на Хмельниччині. Скільки є зараз та яких може не стати. Всім (укр.). Процитовано 28 квітня 2024.
- ↑ GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
- ↑ https://kpnu.edu.ua/hurtozhytky/
- ↑ Представлення в.о. ректора університету[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Грипас Надія Яківна - Доктори наук, професори Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка... divovo.in.ua. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 1 листопада 2017.
- ↑ Конет Іван Михайлович - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua (ua) . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 1 листопада 2017.
- ↑ Мельничук Б., Щербак Л. Чубатий Микола Дмитрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 615. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Завальнюк О. М., Комарніцький О. Б. Кам'янець-Подільський державний університет // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — ISBN 978-966-00-0692-8. — С. 64-65.
- Завальнюк О. М., Комарніцький О. Б. Кам'янець-Подільський національний університет. — Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2008. — 296 с.
- Кам'янець-Подільський Державний Український Університет // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина. — Т. 3. — С. 930.
- Кам'янець-Подільський державний університет в особах. — Т. 1. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2003. — 796 с.
- Кам'янець-Подільський державний університет в особах. — Т. 2. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2005. — 928 с.
- Кам'янець-Подільський державний університет: минуле і сьогодення. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2003. — 408 с.
- Кам‘янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. Перші 100 років поступу / [С. Копилов, О. Завальнюк, А. Філінюк та ін.]. – Кам‘янець-Подільський : Аксіома, 2018. – 208 с. – ISBN 966-496-477-4.
- Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка (1918−2009 рр.): іст. нарис / О. М. Завальнюк, О. Б. Комарніцький. − Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2009. − 388 с. : фотогр. − ISBN 978-966-496-096-7.
- Кам’янець-Подільський університет : (1918–2008 рр.) : іст. нарис / О. М. Завальнюк, О. Б. Комарніцький. – Кам’янець-Подільський, 2008. – 296 с. : фотогр. – ISBN 978-966-496-025-7.
- Кафедра архівознавства, спеціальних історичних та правознавчих дисциплін К-ПНУ імені Івана Огієнка: становлення, здобутки, перспективи (30-ті рр. ХХ - початок ХХІ ст.) / Ю. А. Хоптяр. – Кам‘янець-Подільський : ПП Зволейко Д.Г., 2018. – 312 с. – ISBN 617-620-270-7.
- Панькова С. Кам'янець-Подільський державний український університет // Довідник з історії України. А—Я. — 2-е видання. — К., 2001. — С. 282.
- Педагогічний факультет: історія та сучасність : [монографія / авт. кол.: В.М. Лабунець, Н.В. Бахмат, М.С. Гордійчук та ін.]. – Кам‘янець-Подільський : Аксіома, 2018. – 376 с. – ISBN 966-496-462-0.