Камера "Мадлен"
Камера «Мадлен» (фр. Madeleine) — портативний пристрій для фіксації запахів, розроблений студенткою Центрального коледжу мистецтва і дизайну імені Святого Мартіна (Лондон) Емі Редкліф у 2013 році. Прототипом запахової камери «Мадлен» стала технологія «Headspace»[en], розроблена швейцарським хіміком Романом Кайзером у 1980-тих роках для запису рідкісних квіткових ароматів необхідних у парфумерній індустрії.
«Мадлен» реєструє молекули запаху, джерело якого розміщується під скляним куполом, в якому утворюється конденсат, що рухається по трубках до самого пристрою запису інформації. В ньому містяться полімерні смоли, що добре абсорбують пахучі молекули. Джерелом запаху може бути як і об'єкт, так і навколишнє середовище. «Це може бути що завгодно, починаючи від запаху вашого старого будинку, за яким ви сумуєте, закінчуючи ароматом дорогої вам людини, родича або партнера»,[1]— коментує Емі Редкліф. Купол є аналогом носу, в той час як сама камера імітує принцип роботи мозку, точніше тої частини, яка відповідає за кодування запахової інформації. Цей процес може зайняти від декількох хвилин до одного дня, в залежності від насиченості та типу запаху, який записується. Згодом зафіксований аромат можна штучно відтворити в спеціальній лабораторії.[2] Розробниця зазначає: «Подібно до того, як камера записує світлову інформацію візуального елемента, щоб створити копію, «Мадлен» записує молекулярну інформацію запаху».[3]
Пристрій названо в честь бісквітного печива «Мадлен», яке фігурує у відомому епізоді роману французького письменника Марселя Пруста «У пошуках утраченого часу». Аромат і смак печива пробудили в ліричного героя спогади з глибокого дитинства. Цей епізод отримав окремий термін в області психології — «прустівський момент»[4], яким позначають раптове пробудження спогаду з автобіографічної пам’яті, спричинене сенсорними подразниками (у цьому випадку ароматом і смаком печива «Мадлен»).
- Chen, Anna. Perfume and Vinegar: Olfactory Knowledge, Remembrance, and Recordkeeping // Society of American Archivists. 2016. No. 1. Vol. 79. pp.103-120.
- ↑ Scentography: the camera that records your favourite smells. the Guardian (англ.). 28 червня 2013. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
- ↑ Madeleine "smell camera" records odors for the future. New Atlas (амер.). 2 липня 2013. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
- ↑ Chen, Anna (1 червня 2016). Perfume and Vinegar: Olfactory Knowledge, Remembrance, and Recordkeeping. The American Archivist. Т. 79, № 1. с. 103—120. doi:10.17723/0360-9081.79.1.103. ISSN 0360-9081. Процитовано 24 квітня 2021.
- ↑ APA Dictionary of Psychology. dictionary.apa.org (англ.). Архів оригіналу за 27 квітня 2018. Процитовано 24 квітня 2021.