Канакі (повінь)
Повінь Канакі — катастрофічна повіннь, що відбулась близько 19 000 років тому[1] на Середньому Заході США. Через руйнацію валу морени, що утворювало велике льодовикове озеро Чикаго[1], яке живилось водою що стікала з Лаврентійського льодовикового щита під час Пізнього Вісконсину. На південь від Чикаго все ще можна побачити наслідки потопу, особливо у парку штату Канкакі-рівер[en][2] та на річці Іллінойс у парку штату Старвед-Рок[en].[3]
Повінь Канкакі відповідальна за велику модифікацію долин річок Канкакі та Іллінойс та форм рельєфу, характерних для мегаповені. І річка Канкакі, і річка Іллінойс значною мірою прямують річищем, прорізаним повінню, процес, який, як вважають, зайняв лише декілька днів.[1]Найпомітніший сьогодні — регіон на півночі центральної частини штату Іллінойсу, відомий як Старвед-Рок (від англ. Starved Rock букв. — «виморена голодом скеля», «голодна скеля»);; в той час, як більша частина штату Іллінойс розташована на низинній рівнині з незначною мінливістю висот, у парку штату Старверд-Рок[en] є декілька каньйонів, які були створені повінню Канкакі.[3][4] Ще один, зовсім інший, геологічний ефект, що залишився від повені Канкакі — це існування «піщаних прерій». Піщані прерії існують там, де масивні повеневі води припинили свій рух і відкладали велику кількість піску.[5]
Річка Канкакі також має кілька особливостей, які є прямим результатом катастрофічної повені. Парк штату річки Канкакі[en] включає в себе всі типи об'єктів, які сформувалися в результаті катастрофічної повені[2]. Протягом більшої частини свого шляху притоки зливаються з Канкакі через водоспади, явище, відоме як «висячі притоки». Це пов'язано з тим, що повінь призвела до того, що річище Канкакі виявилося набагато глибше, ніж звичайна ерозія річки, і ерозія корінних порід приток повільно відбувається ніколи не наздогнала головне річище. Цей ефект найбільш очевидний, де Рок-Крік[en] зливається з Канкакі. Державна геологічна служба штату Іллінойс повідомляє, що Рок-Крік прорізає доломіт до точки водоспаду, вище за течією від його впадання в річку Канкакі, зі швидкістю 76 мм на рік[6]..
Дія повені не обмежилася північно-східним Іллінойсом. Річки Огайо і Міссісіпі, ймовірно, змінили свої річища[6], — Огайо проклало нове річище далі на південь, а Міссісіпі — далі на захід.
Підмурівком району є доломіти силурійського періоду. Передльодовикова ерозія поверхні корінної породи створила нерівну поверхню, дозволяючи льодовиковому дрейфу змінюватися по глибині на короткі відстані. У деяких районах корінні породи виходять на поверхню; в інших областях корінні породи занурюються на 30 м. Деякі пагорби складаються з морени; інші можуть бути повністю з вапняку[7].
- ↑ а б в Curry, B.B., Hajic, E.R., Clark, J.A., Befus, K.M., Carrell, J.E. and Brown, S.E., 2014. «The Kankakee Torrent and other large meltwater flooding events during the last deglaciation, Illinois, USA.» Quaternary Science Reviews, 90, pp.22-36.
- ↑ а б Frankie, W.T., 1998. «Guide to the Geology of Kankakee River State Park Area, Kankakee County, Illinois.» Illinois Geological Survey, Field Trip 1997C, Field Trip 1998 B. 11-17.
- ↑ а б Filipek, K., Friant, K., and Richards, M., 1998, «Starved Rock State Park.» Department of Geology and Environmental Sciences, Northern Illinois University, DeKalb, Illinois. Retrieved 2017-09-24.
- ↑ Ray Wiggers (1997). Geology underfoot in Illinois. Mountain Press Publishing. с. 127—131. ISBN 978-0-87842-346-0. Архів оригіналу за 6 липня 2014. Процитовано 2 січня 2011.
- ↑ Vegetation of Hooper Branch Nature Preserve, Iroquois County, Illinois. Encyclopædia Britannica. Процитовано 2 січня 2011.
- ↑ а б Wiggers(1997), p.131
- ↑ Earth Science Field Trip, Guide Leaflet, Kankakee Area, Kankakee High School; May 18, 1957; John C. Frye; State Geological Survey; Urbana, Illinois; 1957