Канапа
.jpg)
Кана́па (від фр. canapé через пол. kanapa) — різновид дивана, на якому підлокотники розташовані значно нижче, ніж спинка. Оскільки це один із найпоширеніших стилів дивана, слово «канапа» часто вживають як синонім до «диван»[1], за винятком випадків, коли йдеться про антикваріат або репродукції зразків XVIII століття.
Історично канапа — різновид меблів, схожий на кушетку чи диван. Канапа мала дерев'яну основу, чотири дерев'яні ніжки, оббите м'яке сидіння, походить із Франції, виник у XVIII столітті. Стиль канапи був створений за часів правління королів Людовика XV та Людовика XVI. Схожим та одночасно відмінним був дизайн, розроблений Томасом Чіппендейлом, що пізніше став популярним у США у XIX столітті[2]. У виготовлені часто використовували дорогоцінні листяні породи дерева, такі як горіх, вишня та червоне дерево.
У Конотопському краєзнавчому музеї зберігається канапа сім'ї Лазаревських, на котрій у 1859 році сидів Тарас Шевченко під час свого триденного перебування в родинній садибі Лазаревських у селі Гирявка (нині село Шевченкове Конотопського району)[3].
- ↑ Канапа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — Стор. 87.
- ↑ Cynthia Van Allen Schaffner. Désiré Guilmard Le Garde-meuble, ancien et moderne, 1839—1935. Архів оригіналу за 17 вересня 2011. Процитовано 19 вересня 2011.
- ↑ https://debaty.sumy.ua/news/kanapa-na-yakij-sidiv-shevchenko-istoriya-odnogo-eksponata-konotopskogo-muzeyu
