Кангун Лія Ісааківна
Кангун Лія Ісааківна |
---|
Ця стаття не містить посилань на джерела. (лютий 2014) |
Лія Ісааківна Кангун (1895 — не раніше 1957) — Архівіст, історик громадянської війни в України
Народилась 1 травня 1895 в Одесі у єврейській родині пекаря та домогосподарки.
ЇЇ брат Мойсей Кангун [Архівовано 22 травня 2014 у Wayback Machine.] був керівником більшовицької Червоної гвардії в Одесі, а брат Лазар — червоногвардійцем. У 1917 обидва загинули в один день у вуличних боях з військами УНР.
У 1913 закінчила 8-класну жіночу гімназію Шольц. До 1920 вчилась на природничому відділенні ОВЖК, але пішла з 4 курсу у зв'язку з хворобою. Оволоділа французькою та німецькою мовами. Брала участь у страйковому русі курсисток. У березні 1919 деякий час пробула у в'язниці. До 1925 перебувала на громадській роботі в Одесі.
1925—1926 працювала архіваріусом у Чернігівському архіві, 1927–1938 — в Одеському крайовому (історичному) архіві на посадах архіваріуса, вченого архівіста, зав. секцією агітації та пропаганди, технічного директора, старшого наукового співробітника. 1935 отримала звання заслуженого архівіста та ударника, неодноразово преміювалася. 1932—1934 завідувала Одеським будинком вчених. Брала участь у громадському житті як член Сталінської народної Ради, член редколегії газети «Пролетарські кадри» (1934), публіцист.
Була делегатом від наукової громадськості Одеси на Всеукраїнському з'їзді наукових працівників (Харків), ІІ з'їзді архівних працівників (1931), VII всесоюзному з'їзді освітян у Москві (1932). Батько її чоловіка, Ісаак Гохман мешкав у Берліні, був археологом. Опублікувала близько 20 праць. У середині 1930-х працювала над збіркою «Австро-германська окупація на Одещині». Публікації джерел є найбільш вартісними. Сучасники справедливо відзначали, що вона «висвітлювала історичні документи з відповідною більшовицькою критикою». Саме тому більшість її оціночних суджень та висновків сьогодні є застарілими. Проте як архівіст виступала у ролі новатора.
Була нагороджена Орденом Леніна.
- Про способи розбору архівних матеріалів // Архівна справа. — Кн. 1 (12). — 1930;
- По новому розбирати й описувати архівні матеріали // Архів Радянської України. — 1932. — № 6;
- Збірка документів з історії одеської Червоної Гвардії. — Харків-Одеса, 1932;
- З історії Одеської Червоної гвардії // УІЖ. — 1957. — № 3.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |