Канюка Любов Степанівна
| Канюка Любов Степанівна | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5 вересня 1961 (62 роки) |
| Місце народження | Руставі, Грузинська РСР, СРСР |
| Освіта | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
| Вчителі | Сухорукова Галина Станіславівна |
| Заклад | Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва |
Любов Степанівна Канюка (* 5 вересня 1961, м. Руставі, Грузинська РСР, СРСР) — радянська і українська вокалістка (меццо-сопрано) і режисер.
Закінчила Національну музичну академію України (Київ, 1987, кл. вокалу Г. Сухорукової; 2011, клас музичної режисури В. Лукашева). Від 1987 — солістка Київського муніципального театру опери і балету для дітей та юнацтва, у якому 2009 поставила оперу «Моцарт і Сальєрі» М. Римського-Корсакова. Від 1992 співпрацює із Київським симфонічним оркестром та хором під керівництвом Р. Макмерріна. У концертно-камерному репертуарі — «Месія» Ґ. Генделя, Симф. № 9 Л. ван Бетховена, «Ілія» Ф. Мендельсона, «Реквієм» В.-А. Моцарта, Дж. Верді, М. Дюруфле, А. Шнітке, «Стабат Матер», «Ґлорія» А. Вівальді, «Стабат Матер» Дж. Перґолезі, Дж. Россіні. Виступала у Словенії, Іспанії, Італії, Німеччині, Австрії, Швейцарії, Польщі, США.
Від 2012 викладає на кафедрі оперної підготовки і музичної режисури НМАУ. Серед її випускників — Олександра Шевельова, яка в 2017 здійснила першу після довгої перерви постановку опери «Чарівна флейта» В. А. Моцарта в українському перекладі Є. Дроб'язка.
- Нагороди
- 3-я премія Міжнародного конкурсу вокалістів (Одеса, 1992).
- Премія ім. В. Левицької НСТДУ (2011)
- І. В. Цебенко. Канюка Любов Степанівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Костенко О. Любов Канюка: «На сцену я лечу…» // Веч. Київ. 1993, 17 листоп.; Конькова Г. Магія її співу // Театр.-концерт. Київ. 1998. № 3.
- КАНЮКА Любов. musictheatre.kiev.ua. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.
|
