Капуні (газоконденсатне родовище)
| Капуні | ||||
| 39°28′36″ пд. ш. 174°10′21″ сх. д. / 39.476666666667° пд. ш. 174.1725° сх. д. | ||||
| Країна |
 Нова Зеландія  | |||
|---|---|---|---|---|
  Капуні (газоконденсатне родовище) (Нова Зеландія)  | ||||
 Капуні у Вікісховищі | ||||
Капуні — газоконденсатне родовище біля узбережжя Нової Зеландії. Станом на 2016 рік друге за розмірами в історії цієї країни.
Відкрите у 1959 році Капуні стало першим газовим родовищем Нової Зеландії. Воно розташоване у підніжжя гори Таранакі біля містечка Капонга, за 65 км південніше від Нью-Плімута.
В 1962—1963 роках пробурили ще три розвідувальні свердловини.
Поклади вуглеводнів знаходяться на глибині 3400-3800 метрів у відкладеннях формації Мангахева (середній та пізній еоцен). Колектори — пісковики та сланці.
Газ родовища містить 44 % діоксиду вуглецю.
Високий вміст діоксиду вуглецю затримав запуск родовища в експлуатацію до кінця десятиліття.[1] У підсумку розробка Капуні, яку здійснював консорціум у складі Shell, BP та новозеландської Todd Energy, розпочалась 1969-го. На початку 1990-х років BP продала свою частку іншим учасникам, кожен з яких тепер володів 50 % проекту.
У ході розробки станом на кінець 2011 року споруджено 18 свердловин, продукція яких надходить на газопереробний завод Капуні.[2]
Ще в середині 1970-х видобуток на Капуні досяг піку з показником 1,9 млрд м³ на рік. Проте після введення в дію у 1979 році гігантського родовища Мауї виробництво Капуні знизили до 0,5 млрд м³ на рік, використовуючи частину газу для закачування назад у резервуар. Цей сайклінг-процес дозволяв підвищити рівень вилучення конденсату. Через природне виснаження покладу у 2001 році закачування газу довелось припинити, при цьому у 2011 році видобуток становив трохи менше від 0,7 млрд м³. Всього з початку розробки по 2011 рік тут добули 35 млрд м³ газу та 64 млн барелів конденсату.
У 21 столітті на родовищі провадяться роботи по підтримці видобутку шляхом проведення операцій з гідророзриву пласта та закачування води в пласт для підтримки тиску. Також у 2012 році планувалось спорудження перших трьох свердловин для розробки покладів вуглеводнів у сланцевих породах.[1]